Облік, контроль та ревізія готової продукції, Детальна інформація

Побічна продукція – це продукція, що утворюється в комплексних виробництвах паралельно з основною і, на відміну від супутньої (допоміжної), не потребує додаткових витрат.

Побудова обліку готової продукції можлива за різними варіантами. Продукція, яка має кількісні, якісні та вартісні характеристики, може бути здана на склад, а звідти відбуватиметься її відвантаження (продаж) та реалізація. Водночас можливий інший підхід (здебільшого на дрібних підприємствах, фермерських господарствах тощо), коли готова продукція не передається на склад, а нагромаджується безпосередньо у виробника, звідки її відвантажують або передають покупцеві та реалізують.

Продукція, яка не має кількісних характеристик, – робота, послуга (посередництво) або великогабаритні вироби – будинок, тощо – безпосередньо передається з виробництва покупцеві (замовникові).

У бухгалтерському обліку готова продукція має оцінювати за фактичною собівартістю виготовлення. Але оскільки фактична собівартість може бути визначена лише після збирання всіх затрат та калькулювання її фактичної собівартості, постає потреба в їй денному обліку наявності та руху готової продукції до визначення її вартісних характеристик (для цього існують спеціальні способи аналогічні способам обліку матеріалів).

Готова продукція на ТОВ „Сарго” проходить такі операції:

а) випуск продукції з виробництва і здача її на склади;

б) зберігання продукції на складах підприємства;

в) відпуск продукції на місці одногороднім і відправка (відвантаження) іногороднім покупцям;

г) відпуск продукції для внутрішніх потреб основних цехів, для збуту продукції (наприклад, тара власного виробництва) та ін.;

д) реалізація продукції (одержання грошей від покупців за відпущену продукцію).

Одним із основних завдань цінового обліку готової продукції є приведення різної продукції промисловості до єдиного виразу: ціновий показник дає можливість зробити підсумок різної продукції як одиничних виробничих одиниць, так і промисловості в цілому. В отриманні єдиного підсумку по різних видах продукції і полягає основне завдання оцінки продукції.

2.2 Порядок формування первісної вартості готової продукції

Одним із основних завдань цінового обліку готової продукції є приведення різної продукції промисловості до єдиного виразу: ціновий показник дає можливість зробити підсумок різної продукції як одиничних виробничих одиниць так і промисловості в цілому. В отриманні єдиного підсумку по різних видах продукції і полягає основне завдання оцінки продукції.

В бухгалтерському обліку готова продукція повинна оцінюватись у відповідності до П(С)БО – 9 “Запаси” за первісною вартістю. Але оскільки така вартість може бути визначена лише після збирання всіх витрат та калькулювання її фактичної собівартості, постає потреба в щоденному обліку наявності та руху готової продукції для визначення її вартісних характеристик. Для визначення первісної вартості продукції (робіт, послуг) використовується П(С)БО – 16 "Витрати".

Витрати на виробництво готової продукції включають прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати, а також постійні та змінні виробничі накладні витрати.

Накладні виробничі витрати можуть бути як змінними, так і постійними. Всі змінні витрати – прямі та накладні – розподіляються на кожну одиницю виробництва на базі фактичного використання виробничої потужності згідно з методом стандартних витрат. Постійні накладні виробничі витрати можуть бути як розподілені так і нерозподілені.

Розподілені накладні витрати є елементом первісної вартості запасів готової продукції та незавершеного виробництва і представляють собою оцінені втрати, які грунтуються на нормальній потужності та відносяться на кожну одиницю продукції незавершеного виробництва.

Нерозподілені накладні виробничі втрати виникають лише тоді, коли продукції випущено менше нормальної потужності. В іншому випадку, всі накладні виробничі витрати відносяться до собівартості.

Управлінські витрати до складу собівартості готової продукції не включаються. Такі витрати акумулюються на рахунку 92 "Адміністративні витрати" та відображатимуться в тому періоді, в якому виникли.

Порядок формування первісної вартості готової продукції наведений на рисунку 2.2.1.

Рисунок 2.2.1. Порядок формування первісної вартості готової продукції

Оцінка готової продукції при її продажу залежить від облікової політики підприємства, в частині оцінки запасів при їх вибутті. При цьому можуть застосовуватись методи, передбачені П(С)БО – 9 “Запаси”.

При відображенні продажу готової продукції в бухгалтерському обліку на підприємстві зазначаються дві її оцінки: оцінка, що прийнята підприємством згідно з обліковою політикою, – первісна вартість (по дебету рахунку 901 “Собівартість реалізації готової продукції”), та оцінка, що визначається за домовленістю сторін (по кредиту рахунку 701 “Дохід від реалізації готової продукції).

Порядок проведення уцінки готової продукції аналогічний порядку проведення уцінки інших запасів. Він визначений Положенням про порядок уцінки і реалізації продукції, що залежалась, з групи товару широкого вжитку, продукції виробничо-технічного призначення та надлишкових товарно-матеріальних цінностей (затв. спільним Наказом Мінекономіки та Мінфіну України від 15.12.1999 р. № 149/300, чинне з 09.01.2000 р.). Дооцінка готової продукції може проводитись, але в межах попередньої уцінки.

Усі елементи виробничого процесу на підприємстві „Сарго” – сировина, матеріали, паливо, тощо, які перебувають на різних стадіях технологічного процесу, утворюють незавершене виробництво.

Готова продукція на підприємстві „Сарго” проходить такі етапи: випуск продукції з виробництва, тобто виробництво різних видів майонезу, лікеро-горільчаних виробів тощо; зберігання продукції, на підприємстві готова продукція зберігається або на місцях виробництва або на складі; відпуск продукції на місці; реалізація продукції (одержання грошей від покупців за відпущену продукцію).

Майбутній прибуток підприємства створюється в основному на стадії виробництва, оскільки найбільш надійним способом його отримання є постійне скорочення витрат і зниження собівартості продукції за рахунок економічного витрачання сировини і матеріалів, підвищення продуктивності і зниження трудових витрат.

Бухгалтерський облік процесу виробництва, з одного боку відображає витрати на виготовлення продукції, виконання будь-яких робіт, а з іншого – здійснює контроль за доцільністю цих витрат за допомогою обчислення собівартості з плановою, кошторисною або фактичною собівартістю минулих періодів.

До основних завдань обліку виробництва на підприємстві ТОВ „Сарго” відносяться: виявлення фактичних затрат на виробництво; визначення фактичної собівартості виготовленої продукції; контроль за виконанням плану випуску продукції; виявлення результату виробничої діяльності підприємства.

Для обліку виробничих витрат і визначення собівартості виготовленої продукції обліковою політикою ТОВ „Сарго” призначений активний рахунок 23 “Виробництво”. Основним завданням рахунку 23 “Виробництво” є накопичення виробничих витрат і визначення фактичної собівартості виготовлених виробів. Тому він називається калькуляційним рахунком.