Облік, контроль та ревізія готової продукції, Детальна інформація

– звіти з праці та використання робочого часу за 2002 – 2003 р.р.;

– звіти про виробництво промислової продукції за 2002 – 2003 р.р.;

– звіти про основні показники діяльності підприємства за період з 2002 – 2003 р.р.;

– звіт про наявність та рух основних фондів, амортизацію (знос) за 2002 рік;

– звіти про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість (ф. 1 – Б) з даними аналітичного обліку;

– матеріали інвентаризації необоротних та оборотних, активів, розрахунків у 2002 та 2003 роках.

Фінансовий аналіз складається з підбору, групування і вивчення даних про фінансові ресурси підприємства і їх використання з метою мобілізації ресурсів, необхідних для виконання планових або проектних завдань і погашення фінансових зобов’язань в процесі господарської діяльності підприємства. При аналізі розглядаються питання формування і використання окремих видів фінансових ресурсів, їх розміщення у різні види метеріальних цінностей (активи), оцінки платоспроможності і фінансової стійкості підприємства, швидкості обіговості коштів. Фінансовий аналіз називають ще аналізом балансу.

В процесі аналізу стає зрозумілим:

Платоспроможність як самого падприємства, так і його дебіторів;

Забезпеченість власними обіговими коштами у відповідності з потребою в них;

Збереження коштів, причини зміни їх сум на протязі аналізуємого періоду;

Виконання плану прибутку і прибутковість фінансово-господарської діяльності підприємства;

Стан запасів товарно-матеріальних цінностей і джерел їх утворення;

Розміщення власних, залучених і спеціальних джерел коштів у вигляді активів;

Забезпечення повернення кредитів і їх ефективне використання;

Розрахункові відносини з дебіторами і кредиторами;

Забезпеченість обігових коштів;

Утворення і використання різних фондів;

Збереження власних обігових коштів.

Окремому розгляду підлягає проблема залучення і використання довгострокових і короткострокових кредитів, направлення їх по цільовому призначенню, забезпеченність і повернення суд і займів в обумовлені строки. При аналізі стану розрахунків вияняються причини і строки утворення кредиторської і дебіторської заборгованості, що приводить до перерозподілу коштів між підприємствами. Оскільки головна причина збільшення кредиторської заборгованості- зниженя обіговості обігових коштів, детально вивчається стан запасів товарно-матеріальних цінностей по окремим типам і видам. Обчислюється сума вивільнених із обігу коштів внаслідок прискорення обіговості або додатково залучених в обіг коштів із-за повільного обігу. Перлік питань, що розглядається може змінюватись в залежності від багатьох факторів, в тому числі інтересів користувача аналітичною інформацією. В таблиці 4.1.1. наведена приблизна типологія задач, що розглядаються при фінансовому аналізі в залежності від кінцевого користувача.

Ознаки поточної неплатоспроможності

Економічним показником ознак поточної неплатоспроможності при наявності кредиторської заборгованості є різниця між сумою наявних у підприємства грошових коштів, їх еквівалентів та інших високоліквідних активів (дані балансу по рядках 040, 045, 220, 230, 240) і його поточних зобов'язань (рядок 620 балансу).

Отже,

2001 р. = 0 – 201058,0 = – 201058,0 тис.грн.

2002 р. = 59,0 – 45898,0 = – 45839,0 тис.грн.

Слід зауважити, що в балансах станом на 2001 року та на 2002 року по рядку 220 відображена сума фінансових інвестицій по суті господарських операцій не відповідає поняттю інвестицій взагалі: підприємство надало фінансову допомогу іншому суб'єкту підприємницької діяльності на безвідсотковій та зворотній основі зі строком повернення до одного року, що повинно відображатися як інша поточна дебіторська заборгованість.

Від'ємний результат показників свідчить про поточну неплатоспроможність ТОВ „Сарго”, але порівнюючи показники за 2002 рік з 2001 роком можливо зробити висновок про зменшення абсолютного значення від'ємного показника, що свідчить про тенденцію поліпшення фінансового стану підприємства.

Ознаки критичної неплатоспроможності

Ознаки критичної неплатоспроможності потенційного банкрута мають місце, якщо на початок та кінець звітного періоду, який передував подачі заяви про провадження справи про банкрутство, крім ознак поточної неплатоспроможності, коефіцієнт покриття (Кп) та коефіцієнт забезпечення власними засобами (Кз) були менше їх нормативних значень – 1,5 і 0,1 відповідно.

Таблиця 4.1.1.