Удосконалення обліку та аналізу оборотних активів на основі ПЕОМ за програмою “Акцент” (ЗАТ «Буковинка»), Детальна інформація

4.1.СИСТЕМА АНАЛІТИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ, ІНФОРМАЦІЙНА БАЗА ТА ОСНОВНІ МЕТОДИ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ.

Не менш важливими елементами є визначення об'єктів аналізу та системи показників, за допомогою яких буде вивчатись кожен з об'єктів аналізу.

Об'єктами економічного аналізу є всі сторони діяльності підприємства, усі процеси, пов'язані з цією діяльністю.

Так, наприклад, на промисловому підприємстві (об'єднанні) об'єктами аналізу є виробництво продукції за обсягом та асортиментом, конкурентоспроможність продукції, її реалізація, використання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, прибуток та рентабельність, фінансовий стан підприємства.

Усі господарські явища і процеси вимірюються економічними показниками, які є характеристикою конкретного об'єкта чи процесу, а також його економічної суті в числовому виразі. Від того, наскільки показники повно і точно відображають суть досліджуваних явищ, залежить реальність та обгрунтованість висновків і пропозицій за результатами аналізу, ефективність управлінських рішень.

На різних стадіях аналізу показники можуть виконувати різні функції:

• результату роботи;

• фактора формування;

• ознаки зміни;

• кінцевої мети;

• проміжного наслідку.

Економічні показники – важливий інструмент оцінки планування та управління діяльністю підприємств.

В економічному аналізі використовують показники:

• завдань, договірних зобов'язань, прогнозованих даних, плану;

• звітності;

• обліку;

• вибіркових спостережень;

• аналітичних досліджень.

Усі ці показники доцільно класифікувати за відповідними ознаками, а саме:

• за економічним змістом досліджуваних явищ і процесів;

• характером відображення аналізованих процесів;

• способом виміру;

• ступенем охоплення;

• місцем у причинно–наслідкових зв'язках;

• способом формування.

За економічним змістом досліджуваних явищ і процесів показники поділяються на кількісні та якісні. Кількісні показники відображають розмір господарських явищ, величину кількісних змін, що в них відбуваються, величину ресурсів. Наприклад, обсяг реалізованої продукції, кількість працюючих, обсяг продукції, одержаної в результаті підвищення продуктивності праці. Якісні показники характеризують суттєві особливості і властивості досліджуваних явищ, рівень їх розвитку, використання ресурсів, ефективність діяльності. Прикладом якісних показників є продуктивність праці, фондовіддача, рентабельність.

За характером відображення аналізованих процесів розрізняють натуральні – виражають розмір явища у фізичних одиницях виміру (обсяг, довжина, вага); вартісні – показують величину економічних об'єктів і процесів у вартісному виразі (ціна, собівартість, прибуток); трудові – характеризують витрати праці та її ефективність (трудомісткість, продуктивність праці) показники.

За способом виміру розрізняють абсолютні й відносні показники.

Абсолютні показники виражаються в грошових, натуральних вимірниках або через трудомісткість (обсяг випущеної продукції в гривнях, виробнича площа у кв. м, витрати праці в людино–годинах). Відносні показники показують співвідношення абсолютних показників і виражаються у відсотках, коефіцієнтах, індексах (відсоток виконання договору щодо поставки продукції, коефіцієнт оновлення основних фондів, індекс цін).

За ступенем охоплення виділяють загальні та часткові, специфічні показники. Загальні використовують для характеристики результатів роботи всіх галузей народного господарства (вартість товарної продукції, продуктивність праці, рентабельність). Часткові є специфічними для окремих галузей (марка сталі, калорійність кам'яного вугілля, урожайність сільськогосподарських культур).