Класифікація рахунків за їх призначенням і будовою, Детальна інформація

Залежно від характеру облікованих об’єктів записи на рахунках можуть здійснюватися у різних вимірниках, але з обов’язковим використанням грошового вимірника з метою узагальнення різнорідних засобів і процесів.

Для більш глибокого та правильного розуміння і обґрунтованого використання в обліку рахунків необхідно знати їх економічний зміст, призначення та структуру (будову), а це потребує науково обґрунтованої класифікації рахунків. Під класифікацією рахунків розуміють їх групування за певними однорідними ознаками.

Класифікація рахунків допомагає вивченню змісту і будови рахунків. Знаючи загальні, найбільш суттєві та відмінні ознаки окремих груп рахунків, легше визначити, для чого призначений та як використовується той чи інший рахунок у бухгалтерському обліку.

Рахунки бухгалтерського обліку класифікуються за двома основними ознаками:

за економічним змістом;

за призначенням і структурою (будовою).

Класифікація рахунків за економічним змістом встановлює, що саме обліковується на даному рахунку, які конкретно об’єкти відображаються на ньому залежно від їх економічного змісту в процесі господарської діяльності. Ця класифікація дає можливість визначити систему рахунків, що підлягають використанню на підприємствах тієї чи іншої галузі.

Класифікація рахунків за призначенням і структурою (будовою) для чого, для одержання якої інформації призначені ті або інші рахунки та яка їхня структура, тобто зміст дебету, кредиту і характер залишку. Однакові за структурою рахунки можуть відображати різні за економічним змістом господарські засоби і процеси.

Обидві класифікації рахунків науково обґрунтовані, тісно взаємопов’язані і доповнюють одна одну.

За призначенням і структурою (будовою) рахунки бухгалтерського обліку групуються залежно від їх обліково-технічних якостей, тобто як саме обліковуються ті або інші засоби, їх джерела та господарські процеси на рахунках, що відображаються на дебеті, кредиті рахунка, який характеризує залишок відповідного рахунка. Таке групування дозволяє визначити порядок обліку господарських операцій на рахунках, забезпечує чітку уяву про показники діяльності підприємства.

Рахунки бухгалтерського обліку за призначенням і будовою поділяються на такі групи рахунків:

основні;

регулюючі; балансові

операційні; рахунки

фінансово-результатні;

збалансовані.

Балансові рахунки (основні, регулюючі, операційні, фінансово-результатні) становлять систему рахунків, що охоплює всі активи підприємства, джерела їх формування, господарські процеси і результати діяльності; рахунки взаємно кореспондують між собою і при наявності залишків відображаються в балансі. Забалансові рахунки не відображаються у балансі і розміщуються за його підсумком.

Розділ ІІ . Балансові рахунки.

До балансових рахунків бухгалтерського обліку відносяться:

основні рахунки;

регулюючі рахунки;

операційні рахунки;

фінансово-результатні рахунки.

Рахунки основні.

Основні рахунки у бухгалтерському обліку використовуються для контролю за наявністю і змінами господарських засобів і джерел їх утворення. Об’єкти, що обліковуються на них, є основою господарської діяльності і в своїй сукупності характеризують майнове становище підприємства. Основні рахунки зі своїми показниками (залишками) слугують основою для складання бухгалтерського балансу.

Основні рахунки поділяються на:

матеріальні рахунки;

грошові рахунки;

рахунки власного капіталу;

розрахункові рахунки.