Кримінологія як наука, Детальна інформація

проти держави;

проти суспільних інтересів;

військова злочинність.

Вивчення соціально-територіальної розповсюдженості злочинності

Здійснюється шляхом виділення регіонів по адміністративному критерію.

Соціально-групова розповсюдженість характеризує втягування в злочинність представників різних соціальних груп і прошарків населення, що встановлюється при аналізі даних про злочинців, а також особливості їх кримінальної поведінки. Інформацію дає і аналіз фактів злочинів.

Ступінь суспільної небезпеки злочинності вивчають різними шляхами. Найбільш простий – це виявлення співвідношення зареєстрованих злочинів різної тяжкості:

тяжких;

так званих малозначних;

середньої тяжкості, т.д.

При цьому кримінологи керуються положеннями Кримінального кодексу

України (у подальшому КК). Кримінальна статистика будується у відповідності з його положеннями.

Активність злочинності проявляється, по-перше, у тому, що злочинцям вдається вчинити до викриття не один злочин. По-друге, ця активність дає про себе знати в тому, що злочинці не просто використовують зручні для вчинення умови, але й свідомо створюють умови, які сприятливі для кримінальної поведінки, у т.ч. застосовують при цьому професійні кримінальні навички та досвід.

Активність злочинності тісно пов’язана з кримінальним професіоналізмом, який характеризується;

стійкістю виду злочинних занять, наявністю у злочинців певних

спеціальних знань та навичок, необхідних для заняття злочинною діяльністю;

певною кримінальною спеціалізацією цих осіб, вчиненням переважно

однорідних злочинів;

злочинна діяльність для цих осіб є основним (а іноді єдиним)

джерелом отримання доходів;

зв’язком з асоціальним середовищем;

Організованість злочинності – це складне явище, яке проявляється в

організованих злочинах, про що велась мова (у попередніх розділах).

Проте потрібно відрізняти організованість злочинності та організовану злочинність. Розглянута характеристика злочинності вимагає застосування різноманітних методів дослідження для її виявлення, у тому числі ретельного вивчення кримінальних справ, опитування засуджених, свідків, інших осіб.

7. Вивчення латентності злочинності.

Злочинність характеризується високою латентністю (прихованістю від реєстрації).

Кримінологами був зроблений висновок про те, що так звана загально кримінальна злочинність, як правило, при всій її латентності відображається в статистиці у більшій частині, тобто представницькі, репрезентативно. А економічна - лише в досить невеликому відсотку, а тому по даних кримінальної статистики не можна судити про її фактичні тенденції. Як правило, більш тяжкі злочини частіше стають очевидними, ніж інші. Але ж кримінальна статистика фіксує не тільки розкриті, але й всі зареєстровані злочини.

Латентна частина злочинності включає:

приховані злочини та – злочини, які приховуються.

Прихована частина злочинності створюється за рахунок злочинів та їх