Прибутковий податок, Детальна інформація

Запропоновано також розширити перелік осіб, відповідальних за стягнення податку та внесення його до бюджету. Зокрема, з доходів найманих працівників податок мають утримавати роботодавці, а з доходів від здійснення підприємницької діяльності -безпосередньо платники. З нерезидентів, якщо джерела їхніх доходів знаходяться в Україні, податок пропонується стягувати за місцем їх виплати за фіксованою ставкою 30%, якщо ж доходи одержуватимуться не за місцем основної роботи, то податок теж сплачуватиметься за ставкою 30%. У відповідності із проектом Закону України "Про податок на доходи фізичних осіб" можна виділити декілька особливостей запропонованого порядку оподаткування громадян. По - перше в проекті Закону України "Про податок на доходи фізичних осіб" дало чітке визначення таких термінів як фізична особа, резидент, нерезидент, податкова адреса фізичної особи, доход, основний доход, валовий доход, іпотечний кредит, роялті.

По - друге, в проекті Закону по - новому дано визначення об'єкту оподаткування. Так, об"єктом оподаткування резидентів виступає сукупний (валовий) доход за звітний рік, зменшений на доходи і витрати, що не підлягають оподаткуванню.

По - третє, в проекті Закону упорядковані пільги по податку на доходи з фізичних осіб.

По - четверте, в проекті Закону передбачено нову шкалу податкових ставок Розміри оподатковуваного доходу Ставки та розміри податку (у за рік (у податкових шкалах, гривнях і процентах до бази виражених у гривнях) оподаткування)

До 6480 гривень включно 10 процентів з суми доходу

Понад 6480 гривень податок у розмірі, що дорівнює

сумі 648 гривень + 20 процентів

з суми перевищення над 6480

гривнями

Всі ставки прибуткового податку прив"язані до неоподатковуваого мінімуму. Але з приводу цього розрахункового показника і принципів його визначення в проекті нічого не сказано.

Нарахування податку на доходи фізичних осіб передбачається здійснювати наростаючим підсумком з початку року із заліком сплачених (утриманих) податкових сум і наданих соціальних пільг за попередні місяці року. Так, у січні з доходу до 10 неоподатковуваних мінімумів стягуватиметься податок у розмірі 10%, від 10 до 50 н.м.- 1 н.м. + 20% суми перевищення над 10 н.м.; понад 50 н.м. - 10 н.м. + 30% суми перевищення над 50 н.м. У січні - лютому з доходу 20 н.м. стягуватиметься податок у розмірі 10%, від 20 до 100 н.м. - 2 н.м. + 20% суми перевищення над 20 н.м.; понад 100 н.м. - 20 н.м. + 30% суми перевищення над 100 н.м. У січні - березні з доходу до ЗО н.м. стягуватиметься податок у розмірі 10%, від ЗО до 150 н.м. - 3 н.м. + 20% суми превищення над ЗО н.м.; понад 150 н.м. - 20 н.м. + 30% суми первищення над 150 н.м.

Податкова шкала для квітня і натсупних місяців звітного року розраховується шляхом щомісячного збільшення граничних значень кожної шкали і фіксованої частини суми подтаку на 50% їх річних значень.

Як видно із внщенаведеного, запропонований законопроект має ряд суттєвих недоліків. Одним із них є встановлення 3 - ступеневої шкали оподаткування доходів фізичних осіб з 30%-ю граничною ставкою, що є соціальне невиправданим, оскільки звільняє від цілком посильного податкового тягаря багатих громадян, чого не можна сказати про низькооплачувані категорії населення.

Справжньому зниженню рівня оподаткування громадян із порявняно низькими і середніми доходами, а отже, і формально середнього класу, сприяло б не скасування проміжної (15%) та максимальної (40%) податокової ставки (перше підвищить податковий тягар, а друге знизить його для громадян з високим рівнем доходів), а реалізація у процесі удосконалення податку на доходи фізичних осіб таких основних принципів оподаткування:

- забезпечення помірно - прогресивного оподаткування на основі збереження нинішньої шкали і ставок оподаткування;

- запровадження неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на рівні, що відповідає вартісній межі масозабезпеченості;

- збереження існуючого порядку оподаткування доходів, отриманих не за основним місцем роботи;

- реалізація соціальне орієнтованої податкової політики шляхом поетапного запровадження соціальних податкових пільг, спрямованих на регулювання таких процесів:

а) сім’і народжуваності: запровадження неоподатковуваного мінімуму на кожну дитину незалежно від розміру сукупного оподатковуваного доходу батька чи матері; запровадження вирахувань з оподатковуваного доходу певної суми на дружину, що перебуває на утриманні;

б) дбайливого ставлення до свого здоров’я: вирахування з оподатковуваного доходу витрат на лікування;

в) надання освіти: вирахування з річного оподатковуванго доходу витрат на освіту в межах середньої плати за навчання в середніх і вищих навчальних закладах України;

- відмова від податкових пільг, що надаються фізичним особам за їх професійною належністю;

- удосконалення механізму оподаткування доходів, одержаних платниками податку у вигляді успадкованого майна та подарунків;

удосконалення механізму оподаткування шляхом завершення процесу введення Державного реєстру фізичних осіб - платників.

ВИСНОВКИ

Українська держава на сучасному етапі переходу від планового державного управління народного господарства до ринкових відносин розпочала створення власної податкової системи,яка не є копіюванням досвіду інших країн, адже податкова система має відображати конкретні умови конкретної країни: рівень розвитку економіки, соціальної сфери, її зовнішню і внутрішнію політику, традиції народу і ряд інших чинників.

Сучасний стан податкової системи України можна охарактеризувати як закладення підвалин. Зроблено за короткий час досить багато.

Здійснено перехід до системи формування доходів бюджету на податковій основі, реформована сама податкова система шляхам впровадження податків характерних для країн розвинутою ринковою економікою. Особливу роль у податковій системі посідають прямі податки, які є “справедливіші” від непрямих.

Пряме оподаткування в нашій країні базується на двох основних видах податків: податку на прибуток підприємств і прибуткового податку з громадян.

Головною ознакою нині діючої податкової системи України є те, що в ній, як і раніше, платежі підприємств (21,6%) переважають над надходженнями від населення (11,7%), тоді як останній переважає у розвинутих українах.