Психологічний портрет підприємця, Детальна інформація

• реструктуризація організаційної структури підприємства;

• підвищення кваліфікації персоналу;

• реструктуризація власності;

• купівля-продаж бізнесу.

Програма реструктуризації, розроблена для всього підприємства, може ма-ти доволі масштабний характер із зазначенням відповідних служб і підрозділів, задіяних в її виконанні, та орієнтовних строків реалізації; може передбачати поетапність впровадження тих чи інших заходів.

План реструктуризації за напрямами розробляється на основі програми реструктуризації. Він містить перелік дій щодо кожного заходу, строки його початку і закінчення, визначає відповідних осіб за його виконання, необхідні ре-сурси і кошти, очікуваний результат. Він може передбачати дії як в межах всього підприємства, так і окремого підрозділу.

Можливими способами реструктуризації підприємства можуть бути такі:

• перепрофілювання підприємства (зміна асортиментно-продуктового на-прямку роботи відповідно до вимог ринку);

• виділення окремих структурних підрозділів для подальшої Їх діяльності (з наявних на підприємстві підрозділів виокремлюються нові підрозділи, що дозво-ляє їм розширити поле діяльності, посилити відповідальність за результати ро-боти та ін.);

• виділення окремих структурних підрозділів як нових юридичних осіб (таке виділення передбачає наявність окремого балансу і всіх наслідків, що випливаю-ть зі статусу підрозділу як юридичної особи);

• злиття двох і більше підприємств та утворення нової юридичної особи (характерне для випадків, коли одне із підприємств є нерентабельним і вести самостійно господарську діяльність неспроможне).

Результати реструктуризації оцінюються такими показниками:

прибутковість - досягнення відповідного рівня прибутковості е однією з цілей реструктуризації і водночас показником її успішності;

наявність позитивних грошових потоків від основної діяльності - зростання грошових потоків дає можливість повертати борги та інвестувати кошти в оновлення і зростання виробництва, що свідчить про успішність реструктуризації;

зростання продуктивності праці - із скороченням обсягів продажу на традиційних ринках підприємства повинні знаходити нові ринки збуту або скорочувати чисельність свого персоналу; для оцінки успішності цих дій використовується динаміка зростання продуктивності праці;

зростання продуктивності всіх видів ресурсів - оцінити успішність дій в цьому напрямку можна через показники рентабельності та їх динаміки;

зростання обсягів експорту - орієнтація на зовнішні ринки вимагає використання новітніх маркетингових технологій, підвищення якості продукції та її конкурентоспроможності, успішність реструктуризації в і цьому напрямку можна оцінити за темпами зростання експорту.

3) Фаза розвитку допускає первісну діяльність формальної організації, пов'я-зану, насамперед, із проведенням додаткових досліджень, розробкою техноло-гічної документації, організаційним проробленням підприємницького проекту, закупівлею, монтажем, і налагодженням виробничого устаткування і початком виробничої діяльності.

Це найбільш капіталомістка фаза, що вимагає сторонніх інвестицій, які уже можна одержувати як кредити банків, інвестиційних компаній, І організацій, зацікавлених у новій продукції. Крім того, уже на цій фазі МП може претенду-вати на деякі пільги відповідно до законів України про мале підприємництво:

- пільгові умови кредитування;

- компенсація частини витрат із зовнішньоекономічної діяльності;

- пільгові умови страхування;

- звільнення підприємства від частини оподатковуваних податків.

Важливий етап - залучення фінансових засобів. Власних засобів у підприємця для початку і розвитку справи, як правило, недостатньо. Дефіцит коштів мож-на перебороти шляхом випуску акцій (тобто частковою передачею прав на уча-сть у капіталі і прибутку підприємства), випуску власних боргових зобов'язань і, нарешті, одержанням позик у комерційних банках. Тут підприємство вступає у взаємини з юридичними і фізичними особами, що здобувають його акції чи борго-ві зобов'язання, а також з комерційними банками.

Кредити банку поділяються на короткострокові, середньострокові і довгос-трокові. Специфіка переходу до ринку в нашій країні привела до того, що найбі-льший інтерес для обох сторін - і підприємства, і банку - являють собою корот-кострокові позички, що видаються банками, як правило, на 3О, 60 і 90 днів, тоб-то до трьох місяців.

Надання кредитів підприємствам нерідко супроводжується різними видами страхових операцій. Страхуванню можуть підлягати будинки, запаси матеріа-льних цінностей та ін. У цьому випадку підприємства вступають у ділові взає-мини зі страховими Компаніями.

Випускаючи акції, облігації, інші цінні папери чи здобуваючи Їх, підприємства звертаються до фондового ринку - ринку цінних паперів. Перелік організацій, з якими підприємства вступають тут у взаємини, досить великий. Насамперед, це фондові біржі, кредитно-фінансові інститути, Інвестиційні фонди, індиві-дуальні інвестори й ін.

Організаційна стадія створення підприємства полягає у формуванні органі-заційної структури нового підприємства: управління підприємством, управління персоналом і виробничою інфраструктурою фірми.

Фінансування на цій стадії звичайно здійснюється за рахунок власних коштів підприємця чи засновника МП. Одержання кредитів банків чи засобів сторонніх інвесторів на цій фазі вкрай важке. Проте в умовах України капітал можна придбати приблизно наступним чином:

- під заставу цінностей, майна, нерухомості;