Фінанси господарських суб’єктів, Детальна інформація

Реферат на тему:

“Фінанси господарських суб’єктів”

ЗМІСТ

Характерні риси малого підприємництва

Організація спрощеної системи обліку і звітності малого підприємництва.

1. Характерні риси малого підприємництва

Малий бізнес - найпотужніший виробничий сектор більшості сучасних ринкових економік. Світ давно гідно оцінив позитивні риси малого та середнього приватного підприємництва. Адже цей вид суспільної активності найкраще розкриває творчий потенціал особистості, оптимально поєднуючи довгострокові інтереси розвитку держави з прагненнями пересічних громадян. Приватний бізнес — фундаментальна опора відкритого демократичного суспільства, одна з найефективніших форм соціального захисту людей, оскільки він вчить пристосовуватись до обставин, не опускати рук і знаходити вихід із будь-якої скрути (в тому числі й фінансової).

Досвід країн з розвинутою ринковою економікою свідчить про те, що існування і взаємодія багатьох різноманітних підприємств, як великих і середніх, так і малих, їх оптимальне співвідношення є найважливішою характеристикою ринкової економіки. Малі підприємства сприяють пропорційному розвитку народного господарства шляхом розвитку конкуренції, створення додаткових робочих місць, швидкого насичення ринку товарами і послугами.

З теоретичних позицій мале підприємництво розглядається як особлива форма економічної активності, що передбачає:

• орієнтацію на досягнення комерційного успіху;

• інноваційний та ризиковий характер діяльності;

• перспективність, спрямування на подальший розвиток, розширення масштабів і сфери діяльності;

• несення майнової відповідальності підприємцем за результати господарювання;

• свободу та самостійність суб'єктів у прийнятті управлінських рішень та здійсненні бізнесу;

• постійний характер господарської діяльності, укладання регулярних, а не одноразових угод (бізнес-операцій).

Як певний стиль (тип) господарської поведінки мале підприємництво має такі характерні риси: динамічність; цілеспрямованість; наполегливість у здійсненні бізнесу; ініціативність; підприємливість; творче ставлення до справи; пошук нетрадиційних рішень і нових способів дій; готовність до ризику та вміння ним управляти; комунікативність; а оперативність; орієнтація на потреби споживачів та їх поведінку на ринку. [30, с. 37] Фактично малий бізнес є специфічним сектором економіки і має численні істотні відмінності від інших суб'єктів підприємницької діяльності.

По-перше, метою створення малого підприємства є — забезпечення засновників підприємства і найманих робітників достатніми грошовими коштами, а не довгочасна експансія на ринок чи отримання зверхприбутку.

По-друге, це динаміка розвитку підприємства, яке, починаючи свою діяльність з розрахунку лише на свої сили і використовуючи всі доступні ресурси, може досить швидко збільшитись і перейти в іншу категорію суб'єктів господарської діяльності.

По-третє, це високий ризик ведення власної справи малим підприємством, зумовлений невеликими розмірами підприємства і відсутністю необхідних фінансових резервів. Внаслідок дії цього фактору малі підприємства володіють високою мобільністю.

Для того, щоб проаналізувати роль малих підприємств в економіці країни, необхідно з'ясувати, за яким критерієм підприємство відноситься в розряд малих. На сьогодні в світі немає єдиного тлумачення поняття "мале підприємство" кожна країна має власні критерії віднесення підприємств до малого бізнесу. У відповідності з інформацією Міжнародної фінансової корпорації в країнах Західної Європи до малого і середнього бізнесу відносять:

1. У Великобританії з 1981 року малі підприємства визначаються трьома критеріями:

- оборот: максимальний оборот до 2,3 млн. екю за рік;

- активи, показані в балансовому звіті: не більше 1,445 млн. екю;

- середня тижнева кількість працюючих: не більше 50 чол.

2. У Франції офіційного визначення малого бізнесу немає, однак для статистичної звітності часто застосовується визначення малого підприємства за кількістю працюючих (від 10 до 500 чол.).

3. В Німеччині офіційного визначення малого бізнесу теж немає, однак існує неофіційне визначення, критерієм якого є кількість працюючих - від 3 до 49 чол. Цікаво, що в Німеччині існують ще й так звані "дрібні підприємства", штат яких налічує 1-2 чол., а річний оборот не повинен перевищувати 50 тис. Екю.

4. В Італії застосовуються наступні характеристики малого підприємства:

- чисельність працюючих - до 300 чол.;

- чистий інвестований капітал менше 9,5 млн. екю;

- підприємство не є частиною великої групи.