Комерційний ризик, Детальна інформація

Можливий (очікуваній) доход визначають як добуток запроектованого доходу на коефіцієнт ймовірності.

В нашому випадку для двох нових подібних товарів А і В значення ризику рівне: Qа = 127 Qв = 185. З наведеного очевидно, що вигіднішим для впровадження є товар А, оскільки рівень ризику від його впровадження є меншим .

З точки зору конкретного виробника вигідність нового товару визначається не лише ступенем ризику, а насамперед очікуваним доходом. Тому цілком логіч

ним є співставленая очікуваного доходу з можливим ризиком, тобто співвідношення ризику і доходу. З цією метою може бути застосований коефіцієнт варіації:

V = cтандартне відхилення / стандартизований дохід

тобто відношення ступеня ризику до середнього можливого (очікуваного) доходу. Відповідно до поставленої умови, це відношення для товару А і В рівне:

Vа = 1 27/320-0,39; Vв= 1 8 5 /3 2 0 -0 ,5 8 .

З наведеного можна підтвердити вигідність для виробника товару А, оскільки на одиницю доходу приходиться менше ризику.

ВИСНОВОК

Багато великих фірм наймають менеджерів ризику. Ці менеджери планують стратегію менеджменту ризику, купують страховку і спрямовують зусилля фірми на контроль втрат. Управління ризиком є також основною частиною ведення домашнього господарства.

Менеджери малого бізнесу часто залежать від страхових агентів по плануванню і порадах з менеджменту ризику. Хороший агент робить більше, ніж просто продає страховку. Він також дає пораду, як зекономити на страхових внесках, вибираючи, яким втратам можна запобігти, яких можна уникнути, які контролювати або поглинути. Хто б не займався менеджментом ризику, він обов”язково поділить цей процес на шість стадій: постановка цілей, визначення ризику, його оцінка, вибір методу менеджменту ризику, дотримання його і аналіз результатів.

В першому розділі курсової роботи висвітлення теми розпочинається з всебічного вивчення суті, змісту і ролі ризиків. Такий початок монографічного дослідження методологічно обгрунтовано тим, що його безпосереднім предметом є фінансові ризики, котрі генерує комерційна діяльність, а суб”єкти комерційної діяльності виступають носіями страхових інтересів і потенційними споживачами страхових послуг.

Другий розділ присвячено управлінню комерційними ризиками на підприємстві.

У третьому розділі розглядаються теоретичні основи оцінки ризику нового товару.

Дослідження теми проведено на основі широкого обсягу зарубіжної фахової літератури.

 Список використаних джерел



Нормативна

Конституція України від 28 червня 1996р. – К., 1996

Закон України “Про підприємництво” від 7 лютого 1991р.

Закон України “Про підприємства в Україні” від 27 березня 1991р.

Основна

Абчук В. А. Коммерция.- СПб., 2000.

Азоєв Г. Конкуренція: аналіз, стратегія, практика.-М., 1999.

Андрійчук В. Ринок товарів народного споживання України: основні напрямки і пріорітети формування.- К., 1995.

Апопій В., Рудницький С. Торгівля на ринках: соціально-економічні проблеми розвитку // Вісник Львівської комерційної академії.- 2001.- N 5.

Балабанов И. Риск – менеджмент.-М., 1996.

Бурлаков О., Скибінський С. Основи маркетингу.- К.,1998.

Васильев Г., Осипова Л. Коммерческая деятельность промьIшленной фирмьI.- М.,1995.

Вітлінський В., Наконечний С. Ризик у менеджменті.- К., 1996.