Комерційний ризик, Детальна інформація

У ринковій економіці поширеним способом зниження ризику є хеджування. У широкому значенні під хеджуванням розуміють створення зустрічних вимог і зобов”язань (валютного, комерційного або кредитного характеру). При укладенні ф”ючерсних контрактів і опціонів хеджування виступає формою страхування ціни і прибутку від небажаного для продавця зниження або невигідного для покупця підвищення ціни. Як результат – згладжування різких коливань цін.

На простому прикладі проілюструємо один з варіантів хеджування з укладенням контракту на продаж товару з постачанням у майбутньому. Припустимо, що на ф”ючерсній біржі 1 червня ціна товару, який повинен бути поставлений 1 листопада, встановилася на рівні 980 дол. за 1 т. Продавець укладає контракт, але через перевищення пропозиції над попитом поточна ціна падає вже в серпні до 890 дол. за 1 т. Відповідно і ціна на ф”ючерсному ринку знижується до 920 дол. за 1 т.

У подібній ситуації продавець реалізовує товар на готівковому ринку по 890 тис.грн. за тонну, викуповує контракт і отримує наступні результати:

Поточна ціна 890 дол./т

Різниця в цінах на ф”ючерсній біржі 60 дол./т

Разом 950 дол./т

Таким чином хеджер – продавець згладив зниження ціни і реально отримав за тонну товару ціну, яка перевищує поточну ринкову на 60 дол. і біржову ціну – на 30 дол.

З метою зниження комерційних ризиків слід створювати спільні підприємства із зарубіжними фірмами, об”єднуватися з потужними і передовими вітчизняними компаніями, домагатися державної підтримки, перетворюватись на філію крупних вітчизняних підприємств та ін.

Для зниження, а відтак і унеможливлення профільно-технологічних ризиків необхідно:

здійснювати диверсифікацію виробництва шляхом розширення нових технологій і видів продукції;

проводити диверсифікацію постачання;

постійно збирати економічну інформацію про можливих постачальників, зокрема про освоєння нових технологій;

встановлювати некомерційні зв”язки із реальними та потенційними постачальниками, розширювати та підтримувати особисті контакти з ними;

купувати акції підприємств-постачальників;

створювати страхові резерви основних комплектуючих виробів;

З метою усунення постачальницько-збутових ризиків необхідно:

здійснювати диверсифікацію постачання;

розширювати склад постачальників;

створювати фінансові резерви;

залучати традиційних постачальників до діяльності підприємств або компанії шляхом укладання договорів участі в прибутках або придбанні частини акцій;

створювати страхові запаси найважливіших матеріалів;

зазделегідь планувати і розробляти способи функціонування підприємства в умовах пошуку альтернативних постачальників;

7. створювати регіональні системи страхування господарсько-комерційних операцій і розробляти низку засобів перестрахування;

8. залучати банки, страхові компанії в якості гаранта цих операцій;

9.розвивати заставні операції;

10.диверсифікувати виробництво;

11.активно використовувати всі види і форми маркетингу;

12.поліпшувати якість продукції;

13.розробляти довготермінову стратегію виробництва та маркетингових досліджень;

14.освоювати гнучкі технології виробництва, що допускають швидку переорієнтацію на випуск інших видів продукції;