Комерційний ризик, Детальна інформація
Комерційний ризик
Границя зон ризику
0,1-2?5
2.6-5.0 5,1-7.5
| 7,6-10,0
Зони безризику зикова
Мінімального
Підвищено- критичнй
НОГО НОГО
Надкри- тичного
При визначенні ризику дуже важливо врахувати всі фактори та їх значимість (вагу) у загальному ризику.
Визначення середнього рівня ризику є основою для прийняття відповідного рішення (проведення додаткових маркетингових досліджень, обмеження інвестицій тощо)
Вибір рішення щодо ризику базується на наступних стратегіях:
Мінімізація рівня максимальних втрат (правило міні - макса),
Мінімізації найбільшого ризику;
Максимізації ризику: стратегія азарту;
Компромісність: середня із максимальних і мінімальних втрат;
Максимальне (інколи середнє) значення корисного ефекту;
Максимального очікування.
На практиці використовуються різні моделі оцінки ризику. Зокрема поширення набули скорингові моделі оцінки фінансового стану підприємства. При ньому встановлюється норматив ризику і співставляючи відповідно фактичні і нормативні дані встановлюють ризикованість здійснюваного заходу. Відомою моделлю оцінки фінансового стану фірми є скорингова модель Альтмапа
Zф = 1,2Х1+ 1,4Х2 +3,ЗХ3 +0,6X4 - 10,ОХ5
Де Х1 - відношення оборотного капіталу до суми активів фірми:
Х2 - відношення нерозподіленого доходу до сум й активів;
Х3 - відношення операційних доходів до суми активів:
Х4 - відношеш ринкової вартості акцій фірми в загальній сумі
заборгованості;
Х5 - відношення ум й продаж до суми активів.У випадках, коли підприємство може реалізувати на ринку новий продукт в декількох модифікаціях, очевидним настає оцінка кожного з них з точки зору вигідності для виробника. Критерієм такого вибору виступає ризик від провадження нового продукту та співставлений ризику з очікуваними доходами. В сукупності різних підходів до оцінки ризику найпростішим, проте
і достатньо надійним є застосування такої статистичної характеристики як стандартне відхилення.
0,1-2?5
2.6-5.0 5,1-7.5
| 7,6-10,0
Зони безризику зикова
Мінімального
Підвищено- критичнй
НОГО НОГО
Надкри- тичного
При визначенні ризику дуже важливо врахувати всі фактори та їх значимість (вагу) у загальному ризику.
Визначення середнього рівня ризику є основою для прийняття відповідного рішення (проведення додаткових маркетингових досліджень, обмеження інвестицій тощо)
Вибір рішення щодо ризику базується на наступних стратегіях:
Мінімізація рівня максимальних втрат (правило міні - макса),
Мінімізації найбільшого ризику;
Максимізації ризику: стратегія азарту;
Компромісність: середня із максимальних і мінімальних втрат;
Максимальне (інколи середнє) значення корисного ефекту;
Максимального очікування.
На практиці використовуються різні моделі оцінки ризику. Зокрема поширення набули скорингові моделі оцінки фінансового стану підприємства. При ньому встановлюється норматив ризику і співставляючи відповідно фактичні і нормативні дані встановлюють ризикованість здійснюваного заходу. Відомою моделлю оцінки фінансового стану фірми є скорингова модель Альтмапа
Zф = 1,2Х1+ 1,4Х2 +3,ЗХ3 +0,6X4 - 10,ОХ5
Де Х1 - відношення оборотного капіталу до суми активів фірми:
Х2 - відношення нерозподіленого доходу до сум й активів;
Х3 - відношення операційних доходів до суми активів:
Х4 - відношеш ринкової вартості акцій фірми в загальній сумі
заборгованості;
Х5 - відношення ум й продаж до суми активів.У випадках, коли підприємство може реалізувати на ринку новий продукт в декількох модифікаціях, очевидним настає оцінка кожного з них з точки зору вигідності для виробника. Критерієм такого вибору виступає ризик від провадження нового продукту та співставлений ризику з очікуваними доходами. В сукупності різних підходів до оцінки ризику найпростішим, проте
і достатньо надійним є застосування такої статистичної характеристики як стандартне відхилення.
The online video editor trusted by teams to make professional video in
minutes
© Referats, Inc · All rights reserved 2021