Комерційний ризик, Детальна інформація

Контроль. Підприємство повинно контролювати поточну ситуацію (як внутрішню, так і зовнішню) для того, щоб при реалізації ризику відреагувати на нього відповідно до раніше розробленого плану. Реагування. Цей етап не завжди присутній у процесі управління ризиками і з'являється лише у випадку реалізації їх.

Перспективний аналіз. Він передбачає аналіз минулого досвіду з управління ризиками з метою його врахування в подальшій діяльності.

На кожному з етапів проходить збір інформації і обмін нею, від їх обсягів і якості залежить ступінь ризику. Інформаційне забезпечення грунтується на зборі та аналізі статистичної, комерційної, фінансової та інших видів інформації.

Доцільність прийняття конкретного управлінського рішення, може бути виявлена шляхом його аналізу і оцінки. Це означає, що для ефективного управління необхідно зробити кількісний та якісний аналіз підприємницького

ризику.

Кількісна оцінка підприємницького ризику особливо важлива, коли існує можливість конкретного управлінського рішення із сукупності альтернативних варіантів.

Основними принципами аналізу ризику є наступні:

- величина втрат від різних видів ризику незалежна одна від другої. Цей принцип означає, що у випадку, якщо один з видів ризику переходить у категорію реалізованого, то втрати у разі реалізації інших ризик: не змінюються (наприклад, підприємство має збитки через те, що було переглянуто податкове законодавство, тоді як втрати у випадку реалізації ризику від інфляції не змінюються);

- реалізація визначеного виду ризику не обов'язково збільшує або знижує ймовірність виникнення іншою виду ризику (за винятком форс-мажорних обставин);

- максимально можливі втрати у випадку реалізації конкретного ризику не повинні перевищувати фінансові можливості підприємства. Цей принцип грунтується на теорії оптимального ри'шку, яка передбачає наявність ефективного ризику лише у межах власних активів.

Втрати, які виникають в процесі комерційної діяльності, зале жать від їх приналежності до конкретного виду ресурсів, які вико ристовує підприємство і поділяються на такі види:

Фінансові збитки - прямий грошовий збиток, який може мати підприємство внаслідок реалізації визначеного ризику чи групи ризиків (наприклад, зниження обсягів реалізації товарів або послуг, абсолютне або відносне зниження прибутку фірми та ін.).

Матеріальні збитки - цс непередбачені планом розвитку підприємства, додаткові затрати або прямі втрати виробничих фондів.

Втрати часу - втрати, пов'язані із нераціональним його використанням внаслідок виникнення певних видів ризику. Тут виділяють дві групи втрат:

трудові втрати - втрати робочого часу, зумовлені випадковими обставинами

(вихід з ладу устаткування, хвороби працівника та ін.);

• неефективні втрати організації - такі втрати, які виникають в разі, коли процес підприємницької діяльності йде повільніше, ніж це було раніш передбачено.

Соціальні втрати - це такі види втрат, які пов'язані із нанесенням шкоди здоров'ю і життю людей.

Збутові (репутаційні) втрати -які пов'язані із зміною відношення покупців (реальних або потенційних) до створюваного підприємством продукту в сторону надання переваг іншим продуктам.

Екологічні втрати - нанесення шкоди оточуючому природному середовищу.

Морально-психологічні втрати - це втрати зумовлені тим, що будь-яке підприємство є складною соціальною системою і порушення в ній рівноваги може зумовити негативні наслідки (наприклад, плинність кадрів тощо).

Присутність ризику у комерційній діяльності означає, що для її ефективного здійснення необхідна наявність попередньо розроблених і реальних планів розвитку підприємства з врахуванням ймовірного характеру подій, що відбуваються. Тому необхідно здійснювати якісний і кількісний аналіз ризиків.

Виправданий ризик - це об'єктивно існуючий елемент системи функціонування підприємств в умовах ринкової економіки. Ймовірний характер економічних рішень, прийнятих в умовах ринкової економіки, може бути виявлений лише за допомогою визначених методів аналізу ризиків її впливу на діяльність підприємства.

Пошук такого рішення із можливої множини, яке містило б лише виправданий ризик, є одним із основних завдань якісного і кількісного аналізу ризику.

Головне завдання якісного аналізу полягає у визначенні факторів ризику, виявленні напрямків діяльності і етапів, на яких може виникнути ризик. Отже, під час якісного аналізу встановлюються потенційні сфери ризику і після цього ідентифікуються всі можливі ризики.

Протягом кількісного аналізу ризику подається числове визначення розмірів

окремих ризиків, а також ризику всього обраного напрямку підприємницької діяльності.

Кількісна оцінка ступеня ризику здійснюється за допомогою таких методів, як:

статистичний;

аналіз доцільності затрат