Суб‘єкт і об‘єкт політики, Детальна інформація

HYPERLINK "E:\igor_robota\Pojar_Igor_13.01.2004\skoob\tspu.edu.ua\Политология\politolog\Lek.htm" 5. Ступенем і мірою організованості:

–        HYPERLINK "E:\igor_robota\Pojar_Igor_13.01.2004\skoob\tspu.edu.ua\Политология\politolog\Lek.htm" державні організації та інституції;

–        HYPERLINK "E:\igor_robota\Pojar_Igor_13.01.2004\skoob\tspu.edu.ua\Политология\politolog\Lek.htm" політичні партії;

–        HYPERLINK "E:\igor_robota\Pojar_Igor_13.01.2004\skoob\tspu.edu.ua\Политология\politolog\Lek.htm" громадсько-політичні організації, об'єднання, рухи;

–        HYPERLINK "E:\igor_robota\Pojar_Igor_13.01.2004\skoob\tspu.edu.ua\Политология\politolog\Lek.htm" політичні блоки, фракції, угруповання.

Велика суспільна група стає суб'єктом політики за умов:

1)     HYPERLINK "E:\igor_robota\Pojar_Igor_13.01.2004\skoob\tspu.edu.ua\Политология\politolog\Lek.htm" міцних внутрішніх зв'язків і єдності;

2)     HYPERLINK "E:\igor_robota\Pojar_Igor_13.01.2004\skoob\tspu.edu.ua\Политология\politolog\Lek.htm" усвідомлення нею власного становища і спільних інтересів, а відтак відчуття самобутності, співдружності, ідентифікації з групою, внутрішньої солідарності і т. ін.;

3)     HYPERLINK "E:\igor_robota\Pojar_Igor_13.01.2004\skoob\tspu.edu.ua\Политология\politolog\Lek.htm" організації, тобто координації керівними центрами поведінки та дій окремих територіальних, галузевих угруповань, течій, вікових, статевих, професійних та інших категорій.

HYPERLINK "E:\igor_robota\Pojar_Igor_13.01.2004\skoob\tspu.edu.ua\Политология\politolog\Lek.htm" Марксистська доктрина розглядала суспільне значення діяльності та сфери впливу індивідів і організації як віддзеркалення певного рівня самосвідомості й організованості великих суспільних груп, їхньої інтеграції, зв'язків конкретних людей і колективів з великою суспільною групою, а також співвідношення сил між різними групами (станами, верствами, національностями тощо).

В інших концепціях домінує, як правило, погляд, що зосереджується на особистості. Остання вважається реальним суб'єктом політики, а колективні форми діяльності та впливу розглядаються як сукупність або сумарний вектор індивідуальних дій.

У формально інституцюнальних концепціях вирішальна роль відводиться політичним організаціям та інститутам — державним органам, партіям, об'єднанням, еліті, керівним групам. Свідомість суспільних груп тут розглядається як результат діяльності організацій та їх керівників, а маси — як об'єкт управління соціальними інститутами.

Отже, на цих підставах можна зробити висновки про нерівносильність різних суб'єктів політики. Зрештою, це зрозуміло. Надто нерівнозначними за функціями, роллю та формами участі в політичній діяльності є держави, народи, стани, партії, рухи, профспілки, політичні лідери та звичайні громадяни. Крім того, потрібно враховувати роль суб'єктів різного рівня організаційної ієрархії (соціальних інститутів, великих і малих груп, індивідів), різний рівень політичної суб'єктності або впливовості сил, які діють на одному й тому самому рівні. Загальновідомо, що є провідні суспільні групи, більш і менш впливові стани, рухи, партії, лідери і т. ін.

2. Політичний процес та його регулятори

Поняття „світовий політичний процес” належить до числа найбільш уживаних і одночасно найменш ясних по своєму змісті понять політології. Поряд з такими поняттями, як „міжнародні відносини”, „світова політика”, воно характеризується значним ступенем невизначеності, що є наслідком їхнього різного трактування як у науці, так і в політичній практиці. Тим часом і вивчення, і рішення будь-якої конкретної проблеми міжнародних відносин обов‘язково упирається в проблему світового політичного процесу, тому будь-який аналіз міжнародної політичної ситуації неодмінно містить у своїй підставі те або інше представлення про його сутності. При цьому світовий політичний процес може розглядатися по-різному, але практично у всіх випадках він трактується як динамічний аспект світової політики.

Суб’єктами політичного життя світового політичного процесу є:

національні держави;

організації регіонального, міжрегіонального, міждержавного характеру (Європейський Союз);

міжнародні урядові організації та їх органи (Організація Об’єднаних Націй, Європейський парламент);

недержавні суспільно політичні, громадські організації (Міжнародна організація охорони здоров’я).

В останні десятиліття стають помітнішими позитивні зміни у відносинах між державами, зовнішньополітична діяльність яких насамперед формує “світову політику”, напрями розвитку світового політичного процесу. Спостерігається перехід від методів примусу до методів врегулювання і погодження при розв'язанні конфліктів і непорозумінь між державами. Пробивають собі дорогу тенденції до поглиблення демократизації, гуманізації міжнародних відносин. Спостерігається політичне пробудження мас, залучення мільйонів людей до міжнародної політики, посилення їх впливу на політичні рішення і дії як всередині країн, так і на міжнародній арені.

Позитивний вплив на міжнародні відносини справило усунення поділу світу на два ворогуючі табори.

За останні роки на міжнародному рівні розроблено чимало важливих соціальних програм, договорів і угод у галузі економічного і політичного співробітництва, у гуманітарній сфері. З процесом демократизації й гуманізації міжнародних відносин пов'язаний процес демілітаризації, який передбачає не тільки роззброєння, а й ліквідацію воєнно-політичних блоків, конверсію науки і невоєнної промисловості, що виконує воєнні замовлення, перебудову свідомості людей (особливо політичних лідерів, працівників політичних і управлінських структур) на засадах гуманності й миролюбності.

У світовій політиці почали формуватись якісно нові принципи міжнародних відносин, які передбачають:

ue      суверенну рівність держав,

ue      незастосування сили або погрози силою,

ue      непорушність кордонів,

ue      територіальну цілісність держав,

ue      мирне врегулювання суперечок,

ue      невтручання у внутрішні справи,