Автоматизація розрахунково-касових операцій (на матеріалах АБ “Металург” м. Запоріжжя), Детальна інформація

Розрахунково-касове обслуговування клієнтів є однією з трьох базових операцій банків, які конститують їх як особливі фінансові установи, що називаються банками. Тому ці операції тісно пов’язані з усіма іншими банківськими операціями. Будь-яка операція банків – і пасивна, і активна, і надання послуг – неминуче супроводжується здійсненням платежу, отже – розрахунковим чи касовим обслуговуванням відповідного клієнта. Причому для виконання таких операцій банкам не потрібні додаткові резерви, оскільки необхідні кошти мають бути у тих клієнтів, за дорученням яких банки здійснюють платежі, чи касові операції.

За своїм характером ці операції, власне, є послугами, і за них банки стягують плату з клієнтів у вигляді комісійної винагороди, а не процента. Одержання таких доходів обходиться банкам відносно дешево і без значних ризиків для їх фінансового стану. Тому зростання обсягів розрахунково-касових операцій є надійним і вигідним способом збільшення доходів і підвищення рентабельності банківської діяльності.

Для клієнтів банків розрахунково-касові операції забезпечують одержання грошового еквівалента за реалізовану продукцію чи послуги, оплату необхідних для виробництва матеріальних ресурсів, виплати заробітної плати працівникам, оплату зобов’язань банку перед бюджетом та позабюджетними фондами, накопичення та використання заощаджень тощо. Тому чим швидше та надійніше банки здійснюють розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів, тим кращі умови створюються в останніх для відтворювального процесу, зміцнення платіжної дисципліни, оздоровлення фінансового стану, а в кінцевому підсумку – для підвищення життєвого рівня населення.

В організації розрахунково-касових операцій можна виділити три етапи: підготовка організаційних, технічних та технологічних передумов для здійснення платежу; формування та передавання інформації щодо платежу; переказування чи передавання грошей, тобто сам платіж. На першому етапі здійснюються такі дії, як відкриття в банках рахунків для учасників платіжної системи, створення комп’ютерних систем зв’язку, приймання, оброблення обліку та передавання інформації, емісія платіжних карток тощо. На другому етапі виконуються такі операції, як підготовка, забезпечення захисту, передавання банку та перевірка на достовірність інформації, необхідної для здійснення платежу на певних інструментах (носіях). На третьому етапі здійснюється приймання-видавання готівки з рахунків клієнтів, переказування грошей з рахунку платника на рахунок одержувача чи залік взаємної заборгованості.

Засади з організації та проведення розрахунково-касових операцій регламентовані наступними нормативно-правовими актами:

Закон України “Про банки і банківську діяльність” від 20.03.91 р.;

Положення “Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України”, затверджене Постановою правління НБУ 24.05.93 р.;

Положення “Про порядок ведення касових операцій у народному господарстві України”, затверджене постановою правління НБУ 13.10.97 р.

- Інструкція № 1 “З організації емісійно-касової роботи в установах банків України”, затверджена Постановою правління Національного Банку України від 07.07.94 р. № 129, із змінами і доповненнями;

- Інструкція “Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті”, затверджена Постановою правління Національного Банку України від 29.03.2001р. № 135, зареєстрована Міністерством юстиції України від 25.04.2001р. за № 368/5559, із змінами і доповненнями;

- Інструкція “Про порядок відкриття і використання рахунків у національній та іноземній валюті”, затверджена Постановою правління Національного Банку України від 18.12.1998р. № 527.

Перелічені Інструкції є єдиними нормативними документами для всіх банків та установ, які проводять операції з готівкою національної і іноземної валюти, коштовностями та іншими цінностями, операції є проведення безготівкових розрахунків між юридичними та фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності та державними цільовими фондами, бюджетами, міжбанківських та міжнародних розрахунків, розрахунків за товарними та нетоварними операціями.

Національний банк України, якому належить монопольне право випуску в готівковий обіг грошових білетів і монет, здійснює контроль за виконанням установами банків, які проводять операції з готівкою, правил і порядку емісійно-касової роботи, встановлених цією Інструкцією.

Для здійснення емісійно-касових операцій, операцій з іноземною валютою і платіжними документами в іноземній валюті та операцій з коштовностями застосовуються бланки єдиної форми, виготовлені друкарським способом або на комп'ютері, згідно з додатками до цієї Інструкції.

Керівники установ банків повинні приділяти особливу увагу підбору на касову і інкасаторську роботу виключно чесних та надійних працівників. У кожній установі банку на касових і інкасаторських працівників, водіїв заводиться особова справа, в якій знаходяться такі документи: заява про прийняття на роботу, автобіографія, копія наказу про призначення на посаду, виписки з протоколу про прийняття заліку щодо знання цієї Інструкції, фотокартка, договір про матеріальну відповідальність за формами додатків N 7 або N 64, а також характеристика (якщо вона запитувалась) з останнього місця роботи.

Головний бухгалтер установи банку здійснює контроль за своєчасною передачею в касу зразків підписів працівників банку, які мають право підпису касових документів, а також слідкувати за своєчасним вилученням анульованих зразків підписів.

До первинних касових документів, які оформляються за операціями в національній валюті, належать об'ява на внесення готівки, прибутковий касовий ордер, прибутковий ордер, грошовий чек, видатковий касовий ордер, видатковий ордер, повідомлення, заява на переказ готівки та повідомлення на одержання переказу.

Касові документи, на підставі яких здійснюється приймання і видача готівки, оформляються на бланках, визначених цією Інструкцією. Бланки касових документів виготовляються друкарським способом або з використанням комп'ютерної техніки з відображенням обов'язкових реквізитів, передбачених цією Інструкцією, крім грошових чеків, які виготовляються лише друкарським способом.

Усі обов'язкові реквізити в касових документах мають бути заповнені. Крім обов'язкових реквізитів, касові документи можуть мати й інші реквізити, потрібні для здійснення певних операцій з готівкою.

Електронний розрахунковий документ - документ, інформація в якому представлена у формі електронних даних, включаючи відповідні реквізити документа, який може бути сформований, переданий, збережений і перетворений у візуальну форму представлення електронними засобами.

Учасники безготівкових розрахунків відкривають у будь-яких банках України за власним вибором і за згодою цих банків у порядку, що встановлюється нормативно-правовими актами Національного банку України та іншими актами чинного законодавства, рахунки, передбачені Інструкцією про порядок відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті, що затверджена постановою Правління Національного банку України від 18.12.98 № 527 і зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24.12.98 за №819/3259, а також рахунки для обліку коштів у розрахунках за конкретними операціями (акредитиви, розрахункові чеки тощо).

Банки здійснюють розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів на підставі відповідних договорів і своїх внутрішніх правил здійснення безготівкових розрахунків, якщо ці правила відповідають вимогам цієї Інструкції, інших нормативно-правових актів.

У випадках, передбачених чинним законодавством, клієнт може здійснювати платежі в інтересах третіх осіб.

Кошти з рахунків клієнтів банки списують тільки за дорученнями власників цих рахунків або за розпорядженнями стягувачів - у випадках, передбачених розділом V цієї Інструкції.

Доручення платників та розпорядження стягувачів про списання коштів з рахунків платники та стягувачі складають на відповідних бланках розрахункових документів, форма та порядок оформлення яких визначаються цією Інструкцією.

Платник може давати доручення про списання коштів зі свого рахунку в формі електронного розрахункового документа, якщо це передбачено договором між ним і банком.

Загальні вимоги щодо побудови системи автоматизації в комерційних банках

Одним з важливих напрямків удосконалювання керування народного господарства є впровадження економіко-математичних моделей і технічних засобів в управлінський процес. Жодна система керування не може обійтися без ЕОМ і іншої техніки. Тому планомірно виробляється технологія автоматизації банківської діяльності. Автоматизація не тільки поліпшує роботу банку, але є органічним елементом цієї роботи.

Автоматизація в банках проводиться в різних формах, у першу чергу створюються системи обробки управлінської інформації. Більш високим рівнем є автоматизована банківська система (АБС), що включає не тільки обробку інформації, але і системи формування управлінських рішень, що охоплюють усі сторони діяльності банку. Автоматизоване рішення задач керування фінансами поліпшує управлінський інструментарій діяльності банку, розкриваючи картину його стану, вивільнюючи резерви і формує напрямки поліпшення фінансового положення, оздоровлення фінансів.

Отже, найголовнішим завданням комп’ютерного департаменту банку найчастіше є вибір найкращого рішення з пропонованих на ринку варіантів банківської системи або вибір стратегії розробки або модернізації існуючої банківської системи.