Облік грошових засобів, Детальна інформація

розрахунки чеками;

розрахунки акредитивами;

розрахунки векселями та ін.

16. Короткострокове кредитування

Комерційні банки України надають кредит юридичним особам в межах своїх кредитних ресурсів, що складаються із власних, залучених і позичених коштів, як на короткий, так і на довгий термін. Українські банки надають короткострокові кредити юридичним особам, які мають власний баланс і відкритий в банку р/р на договірній основі. При відсутності в даному банку р/р позичальник надає завірені нотаріально установчі документи, копію статуту, картку із зразками підписів і відбитком печатки та довідки банку про залишки коштів на цьому рахунку і наявність заборгованості за позичкою. Промислові, приватні, торгівельні і інші підприємства отримують вказаний кредит для таких цілей:

Оплата розрахунків за товари і послуги;

Оплата матеріалів і сировини, що є на складах;

Оплата товарів, що знаходяться в дорозі;

Збільшення власних обігових коштів.

Основними документами для одержання кредиту є:

Заява.

Страхове зобов’язання.

Форми забезпечення.

Платіжне доручення.

Баланс на останню звітну дату.

Видача кредиту оформляється розпорядженням кредитного відділу банку, операційного відділу про відкриття клієнту позичкового рахунку.

Кредит – це економічні відносини між юридичними і фізичними особами і державою з приводу перерозподілу вартості на засадах повернення, і як правило, з виплатою відсотка.

Принцип кредитування:

принцип забезпеченості кредитування означає наявність у банку права для захисту своїх інтересів, недопущення збитків від неповернення боргу через неплатоспроможність позичальника.

принцип повернення строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений кредитним договором термін з відповідною платою за його використання;

цільовий характер використання передбачає вкладення коштів на конкретні цілі;

принцип строковості;

принцип платності.

Процес кредитування банком юридичних осіб охоплює такі етапи:

Початковий етап – це особисте знайомство економіста кредитного відділу, а також керівника банку із клієнтом і розгляд його заявки, в якій обумовлено необхідну суму кредиту, ціль і вид кредиту, термін, кредитне забезпечення. Деякі банки пропонують клієнтам заповнити анкету позичальника.

Наступний етап – визначення кредитної спроможності клієнта за його балансом, іншими звітними документами та оцінка ризику кредиту.

Третій етап – підготовка до укладання кредитної угоди. На цьому етапі банк визначає вид кредиту, суму, термін, способи видачі і погашення, вид забезпечення і % ставку.

На четвертому етапі ведуться переговори з клієнтом про умови кредитної угоди. На кредитній раді кредитний інспектор аргументує корисність і прибутковість угоди. Рішення на видачу кредиту оформляється протоколом кредитної ради чи комітету.

Завершальний етап – характерний тим, що банк здійснює контролюючі функції, перевіряє цільове використання кредиту, надходження боргу % за ним, оформляє акта відхилень та вирішує всі питання про несвоєчасному поверненню кредиту.

При відсутності коштів на р/р для розрахунків з постачальниками банк на прохання юридичної особи видає кредит і контролює його погашення. Позичкові рахунки – це активні рахунки, призначені для обліку позичок, які вдані юридичній особі, визначені строки позички погашається юрид. особою з р/р.