Облік грошових засобів, Детальна інформація

18. Ознайомлення з обліком прострочених позик.

Фінансове планування на підприємстві

У разі неможливості погашення позичальником заборгованості і % за нею в встановлені строки, банк може надати відстрочку погашення боргу, тобто пролонгувати кредит. Клієнт подає заяву на пролонгацію кредиту за 10 днів до терміну погашення і вказує об’єктивні причини. У додатковій угоді на пролонгацію кредиту збільшується % ставка за кредит. Угоду підписують як керівники, так і юрист банку. Сума пролонгованих позичок списується з кредиту позичкового рахунку і записується в дебет “Пролонговані позички”. Комерційний банк має право у випадку не цільового використання коштів стягувати своїми розпорядженнями штраф чи змінювати % ставку плати за кредит чи попередити позичальника про припинення подальшого кредитування.

Фінансове планування – це процес визначення обсягу фінансових ресурсів за джерелами формування і напрямками їх цільового використання згідно з виробничими та маркетинговими показниками підприємства по плановому періоді.

Метою фінансування є забезпечення виробничого процесу необхідними джерелами фінансування.

Основні завдання фінансового плану на підприємстві є:

забезпечення виробничної та інвестиційної діяльності необхідними фінансовими ресурсами;

установлення раціональних фінансових відносин із суб’єктами господарювання, банками, страховими компаніями;

вивчення шляхів ефективного вкладення капіталу, оцінка раціональності його використання;

виявлення та мобілізація резерву збільшення прибутку за рахунок раціонального використання матеріальних, трудових та грошових ресурсів;

здійснення контролю за утворенням та використанням платіжних засобів.

Фінансове планування дає змогу розв’язати такі питання:

які грошові засоби може мати підприємство в своєму розпорядженні;

які джерела їх надходження;

яка частина коштів має бути перерахована в бюджет, позабюджетні фонди, банкам та кредиторам;

як повинен здійснюватися розподіл прибутку на підприємстві;

як забезпечуються реальна збалансованість планових витрат і доходів підприємства на принципах самоокупності та самофінансування.

У фінансовому плані використовуються такі методи: балансовий, нормативний, розрахунково-аналітичний, оптимізація планових рішень, економічно-математичне моделювання.

Зміст балансового методу полягає в тому, що не тільки балансуються підсумкові показники доходів і витрат, а для кожної статті витрат зазначаються конкретні джерела покриття.

Суть нормативного способу фінансового планування полягає в тому, що на основі встановлених фінансових норм та техніко-економічних нормативів розраховується потреба господарського суб’єкта у фінансових ресурсах та визначаються джерела цих ресурсів.

За використанням розрахунково-аналітичного методу планові показники розраховуються на підставі аналізу фактичних фінансових показників, які беруть за базу та індексі їх зміни у плановому періоді.

Оптимізація планових рішень полягає в розробці варіантів планових розрахунків для того, щоб вибрати з них найоптимальніший.

Економіко-математичне моделювання уможливлює знайдення кількісного вираження взаємозв’язків між фінансовими показниками та факторами, які їх визначають.

Сьогодні фінансове планування потребує переведення на нові принципи організації. Його зміст та форми мають бути суттєво змінені у зв’язку з новими економічними умовами та соціальними орієнтаціями.