Перша Конституція України гетьмана Пилипа Орлика 1710 рік, Детальна інформація

ясновельможному гетьманові саме вищезгадані генеральні старшини,

які постійно перебувають при боці гетьмана - котрі справи до чиїх

обов'язків та уряду належатимуть, - а також особисто отримувати

від нього рішення. В жодному разі не використовувати для цього

дворових слуг гетьманових, котрі не повинні втручатися до жодних

військових справ, нарад і доповідей, ані залучатися до

пересилання військової кореспонденції, навіть незначної.

IX

Як відомо, у Війську Запорозькому споконвік постійно були

генеральні підскарбії, котрі завідували військовою скарбницею,

млинами, усіма військовими доходами і повітовими виплатами та

давали у усьму лад з волі й схвалення гетьмана. Отож і тепер

встановлюємо за загальним схваленням такий порядок і затверджуємо

як непорушний закон, щоб у нашій Вітчизні, дай-то, Боже,

визволеній з московського ярма, за рішенням гетьмановим і згодою

загалу був обраний генеральний підскарбій - чоловік значний і

заслужений, маєтний і порядний, який би сумлінно опікувався з

відома гетьманового військовою скарбницею, пильнував млинів і

доходів та обертав їх на громадські потреби, а не на власний

зиск. Сам же ясновельможний гетьман не повинен мати жодного права

і не зазіхати ані не військовий скарб, ані на надходження до

військової скарбниці; не обертати їх на власну користь, а

вдовольнятися власними чиншами і доходами, передбаченими для

гетьманської особи й булави. Це - індукти з Шептаківської сотні,

з Гадяцького полку, з маєтків Почепівських і Оболонських та інші

доходи, які здавен-давна ухвалено виділити для гетьманської

посади. Понадто ясновельможний гетьман не має права ані

самовладно привласнювати собі громадських маєтностей і угідь

Війська Запорозького, ані розподіляти їх під яким не було б

претекстом іншим людям, менш заслуженим перед Вітчизною, а