Перша Конституція України гетьмана Пилипа Орлика 1710 рік, Детальна інформація

котрі треба невідкладно розглянути, вирішити і залагодити, то

ясновельможний гетьман може вжити всієї повноти влади і впливу

для владнання і попровадження таких справ з відома генеральної

старшини. Також якщо прибудуть якісь листи з чужоземних держав чи

сторін, призначені ясновельможному гетьманові, то їхній зміст

належить його ясновельможності обговорити з генеральною старшиною

і повідомити свої відповіді на них, щоб не лишалось у тайні

листування, в першу чергу - з чужинецькими країнами і таке, що

могло б завдати шкоди безпеці Вітчизни і громадському благу.

А щоб постало щире обопільне довір'я поміж гетьманом і

генеральною старшиною, полковниками і генеральними радниками,

необхідне для проведення таємних і публічних нарад, то кожен з

них повинен, перш ніж приступити до виконання обов'язків своєї

посади, особисто присягнути на вірність Вітчизні, на щиру

відданість гетьманові, а також на сумлінне виконання обов'язків

своєї посади схваленою публічно присягою відповідної форми.

Якщо ж у діях ясновельможного гетьмана буде спостережено

щось незгідного справедливості, хибного щодо військових прав і

вольностей чи зловорожого Вітчизні, то генеральні старшини,

полковники і генеральні радники владні використати свободу

голосу, щоб особисто або ж - якщо того вимагатиме крайня і

невідклична потреба - публічно на нараді висловити докір його

ясновельможності і рішуче стримати від зневаги отчистих прав і

вольностей, не завдаючи при тому ані найменшої образи високій

гетьманській честі. На ті докори ясновельможний гетьман не

повинен ані ображатися, ані не має права за них мстити, -

навпаки, повинен постаратися виправити переступи.

Крім того, кожен генеральний радник у своєму полку, де буде

обраний публічним голосуванням до Генеральної ради, владен разом

з городовим полковником достерігати справедливого ладу, брати