Оподаткування громадян – суб’єктів підприємницької діяльності по єдиному податку, Детальна інформація

З початку року найбільші суми, що підлягають сплаті до бюджету заявлені 12 особами (сума податку складає 414,4 тис. грн.), а до відшкодування - 3 особами (сума відшкодування становить 52,2 тис. грн.). За результатами контрольно перевірочної роботи суму відшкодування до бюджету зменшено за поточний рік 22 громадянам на суму 9,8 тис. грн., донараховано 59,5 тис. грн., з яких сплачено 35,5 тис. грн.

Станом на 01.03.2002 року кількість суб’єктів підприємницької діяльності, які працюють на загальній системі оподаткування і зареєстровано як платники податку на додану вартість зменшилась і становить 1083 приватних підприємці, 48 які сплачують єдиний податок.

Надходження податку на додану вартість по громадянам – суб’єктам підприємницької діяльності складають 0,004 % від загальної суми фактичних надходжень по ДПІ. Станом на 01.03.02 р. фактично сплачували податок 99 осіб.

Кількість платників, що сплатили за січень - лютий 2002 р.:

більше 10 тис. грн. – 3 платника, або 3 % від загальної кількості платників;

від 1 до 10 тис. грн. – 16 платника, або 16 %;

від 0,1 до 1 тис. грн. – 20 платника, або 20 %;

до 0,1 тис. грн. – 60 платників, або 61 %.

Надходження по податку на додану вартість станом на 01.03.02 р. склали 155,3 тис. грн.Платниками першої групи внесено до бюджету з початку року 84,9 тис грн., або 54,6 % загальної суми надходжень.

Середньомісячні надходження на одного платника податку на додану вартість складають: по першій групі платників – 28,3 тис. грн., на одного платника по всім групам – 0,73 тис. грн.

За результатами контрольно-перевірочної роботи донараховано 5,8 тис. грн. 10 приватним підприємцям, з яких сплачено 1,7 тис. грн.

Розділ 3. Проблеми та вдосконалення механізму оподаткуваня громадян – суб’єктів підприємницької діяльності

3.1. Перспективи розвитку та проблеми становлення спрощеної системи оподаткування громадян – суб’єктів підприємницької діяльності

Світовий досвід переконує, що ефективність функціонування економіки значною мірою залежить від оптимального співвідношення в ній малого, середнього та великого бізнесу. Взаємодія держави і малого бізнесу в країнах з розвинутою економікою здійснюється на взаємовигідних умовах і має довгостроковий характер. Як свідчить аналіз практичного досвіду, що склався в економічно розвинутих країнах, роль держави в ринковій економіці залежить від забезпечення конкурентноспроможності національної економіки, у створенні рівних сприятливих умов для розвитку різних форм бізнесу, включаючи малий бізнес, а також багатосторонньої підтримки підприємництва та приватної ініціативи. З наявного світового досвіду також відомо, що податки є більш надійним і ефективним важелем стимулювання розвитку підприємництва.

Сьогодні у більшості громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, вже немає сумнівів щодо переваги спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності. Підтвердженням цьому є не тільки позитивні відгуки у пресі та серед платників податку, але й значне збільшення чисельності бажаючих обрати спрощений спосіб оподаткування.

Першим кроком визначення правових засад державної підтримки малого підприємництва, створення відповідних умов для ефективного використання можливостей малого підприємництва був Указ Президента України від 03.07.98 р. №727 “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва”, яким здійснено впровадження у систему оподаткування доходів фізичних осіб єдиного податку та спрощеного порядку обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва. Необхідність прийняття цього законодавчого акта викликана не тільки економічними умовами, але й численними пропозиціями від місцевих органів влади, окремих підприємців та їх спілок.

Наступним кроком було прийняття Закону України від 19.10.2000 р. №2063-ІІ “Про державну підтримку малого підприємництва”, яким визначено основні напрями державної підтримки малого підприємництва, органи, що здійснюють його підтримку, та комплекс заходів спрямованих на реалізацію Національної програми підтримкм малого підприємництва.

Державна податкова адміністрація України з урахуванням вимог згаданого Указу розробила форму Свідоцтва про сплату єдиного податку суб’єктом малого підприємництва – фізичною особою та порядок його видачі в якому висвітлено всі актуальні питання, пов’язаних з переходом фізичної особи – суб’єкта підприємницької діяльності на спрощену систему оподаткування.

Як свідчать систематичні дані, чисельність фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, які працюють на умовах спрощеної системи оподаткування, постійно збільшується, причому не за рахунок збільшення самої чисельності підприємців, а за рахунок переходу їх із загальної системи оподаткування на спрощену.

Якщо у 1999 році на умовах спрощеної системи оподаткування здійснювали діяльність близько 66 тис підприємців, у 2000 році єдиний податок сплачували 182,6 тис. підприємців, фіксований податок – 327,4 тис. якими відповідно перераховано до бюджету 225,5 млн. грн. та 223,6 млн. грн. податків. За місяць в середньому одним платником сплачувалось 103 грн. єдиного податку, 58 грн. – фіксованого податку, тобто збільшення надходження податків відбувалося не тільки за рахунок збільшення чисельності платників, але й за рахунок встановлення виважених ставок.

Станом на 1 квітня 2001 року зареєстровано 187 тис. платників єдиного податку, якими перераховано до місцевих бюджетів 88,7 млн. грн. податків.Тобто, в 2001 році в середньому за місяць один платник єдиного податку сплачував 158 грн.

Зокрема, якщо в середньому по Україні за місяць платником єдиного податку сплачено 158 грн., а в м. Києві сплачено 222 грн., Харківській області - 217 грн., Вінницькій - 172 грн. то в Сумській області в місяць від одного платника надходило 125 грн., Миколаївській - 110 грн., Кіровоградській – 107 грн., Івано – Франківській – 97 грн.

На тлі збільшення платників єдиного податку зростання питомої ваги надходжень єдиного податку у загальній системі надходжень податків від фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності ще вагоміше. Хоча в цілому надходження податків від приватних підприємців ще не має істотного впливу на доходну частину Зведеного бюджету України, для окремих місцевих бюджетів єдиний та фіксований прибутковий податок вже відіграють значну позитивну роль, стабільно поповнюючи їх реальними грошовими коштами.

Відношення місцевих органів влади до встановлення ставок єдиного податку набуло більш виваженого характеру, зокрема щодо розширення переліку видів діяльності, урахування пропозицій податкових органів та підприємців стосовно оптимальних, найбільш прийнятних розмірів ставок з урахуванням впливу розташування місця діяльності підприємців та можливого обсягу отриманого доходу.

Спрощена система оподаткування охоплює практично всі види економічної діяльності, проте більш поширені серед фізичних осіб – платників єдиного податку торговельна, торговельно–посередницька діяльність, надання побутових послуг, транспортні перевезення.

Слід зазначити, що поліпшення умов зайняття підприємницькою діяльністю, дозвіл ведення підприємцем трудових книжок, запровадження спрощеної системи дали змогу платникам єдиного та фіксованого податків додатково створити сотні тисяч додаткових робочих місць, що, в свою чергу, має позитивний вплив на розвиток економіки України та відповідає програмі діяльності Уряду щодо забезпечення зайнятості населення України.

В той же час в порівняні із загальним обсягом надходження прибуткового податку з заробітної плати це незначні суми, котрі істотного впливу на обсяг надходження податку до бюджету не мають, що в свою чергу свідчить про недостатню контролюючу роль підрозділів оподаткування фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності на місцях.

Так, в Чернівецькій, Полтавській, Волинській областях середньомісячне перерахування прибуткового податку з доходів найманих працівників, які працюють у платників фіксованого податку, становить всього 4,5 – 5,1 грн., що майже вдвічі менше середньго показника по Україні. Не краща ситуація склалася у цих областях, а також у Київській області, з надходженням прибуткового податку з доходів найманих працівників, що перебувають у трудових відносинах з платниками єдиного податку (перерахування складають 6,2 – 7,8 грн.),

Однак поряд із позитивним впливом спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на формування дохідної частини бюджету необхідно звернути увагу на приклади, які негативно впливають на ефективність спрощеної системи оподаткування, а в окремих випадках навіть дискредитують її, використання механізму спрощеного оподаткування для ухилення від сплати податків. Окремі суб’єкти підприємницької діяльності залучають до своєї діяльності найманих працівників без укладання з ними трудових угод, оформлення трудових книжок та довідок про трудові відносини фізичної особи з платником єдиного податку, використовують працю понад 10 найманих працівників, тобто не дотримуються вимог щодо чисельності працюючих. Трапляються випадки, коли приватні підприємці самостійно не переходять на загальну систему оподаткування в разі перевищення граничного обсягу виручки (500 тис. грн.). Іноді громадяни спрощену систему оподаткування використовують для відмивання коштів, укладаючи з підприємствами договори сумнівного характеру на продаж товарів або надання послуг.

Удосконалення спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності шляхом ініціювання змін у законодавчому полі в сукупності з розширенням напрямків підтримки малого підприємництва дасть змогу створити не тільки належність умов для розвитку малого підприємництва, а й подолати негативні процеси, що мають місце при застосуванні спрощеної системи оподаткування.