Облік грошових засобів, Детальна інформація

прибуток;

приріст стійкої кредиторської заборгованості;

кошти по перерозподілу;

банківські кредити.

За джерелами утворення оборотні засоби класифікуються на:

оборотні засоби, придбані за рахунок власних джерел (статут, фонд, прибуток);

оборотні засоби, придбані за рахунок залучених джерел (кредити банків, кошти кредитної заборгованості).

Основними принципами нормування оборотних засобів є:

наукова обґрунтованість;

прогресивність;

динамічність;

реальність;

повнота.

13. Порядок затвердження нормативів оборотних засобів

При затвердженні нормативу оборотних засобів відбуваються такі етапи процесу нормування:

Підготовчий – проводиться збір і аналіз вихідних даних, аналіз діючих норм витрат матеріалів та цінностей, вивчення зв’язку з постачальниками.

Організаційний – розробка міроприємств (по вдосконаленню виробництва, по скороченню тривалості виробничого циклу).

Розрахунок норм і нормативів – визначення норм і нормативів оборотних засобів по окремих елементах і в цілому по підприємству.

Заключний – затвердження норм і нормативів підприємств і доведення їх до низових підрозділів (цехів, служб).

Показники оборотності оборотного капіталу.

Для оборотності оборотного капіталу використовують такі показники:

оберненість оборотного капіталу в днях;

прямий коефіцієнт обіговості (кількість оборотів);

обернений коефіцієнт обіговості.

Оберненість оборотного капіталу в днях розраховується добутком оборотніх засобів на певний період поділеним на об’єм реалізованої продукції.

Прямий коефіцієнт обіговості визначається діленням об’єму реалізованої продукції на оборотні засоби.

Обернений коефіцієнт оборотності розраховується як ділення оборотних засобів на об’єм реалізованої продукції.

Ефективність використання оборотніх засобів залежить від різних факторів, які можна розділити на зовнішні і внутрішні.

До зовнішніх факторів відносяться:

загальноекономічна ситуація;