Обґрунтування управлінських рішень у бізнесі на основі маржинального аналізу, Детальна інформація

Припустимо, що фірма розглядає питання про тім, чи коштує їй вкладати 360 млн руб. у проект, що може дати прибуток у перший рік 200 млн руб., у другий - 160 і в третій - 120. Відсотки на капітал складають 10%. Інакше кажучи, фірмі необхідна прибутковість інвестицій мінімум 10%. Чи варто вкладати кошти в цей проект? Щоб відповісти на поставлене запитання, розрахуємо ЧТС за допомогою дисконтирования грошових надходжень.

Спочатку визначимо поточну вартість 1 руб. при м = 10%.

**************************

У нашому прикладі ЧТС більше нуля. Отже, прибутковість , проекту вище 10%. Для одержання запланованого прибутку потрібно було б вкласти в банк 404 млн руб. Оскільки проект забезпечує таку прибутковість при витратах 360 млн руб., те він вигідний, тому що дозволяє одержати прибутковість більшу, ніж 10%.

Другий проект передбачає капітальні вкладення в сумі 500 млн руб. Очікуваний річний прибуток - 120 млн руб. протягом шести років. Вартість капіталу дорівнює 15%. Чи вигідний цей проект? Чи забезпечить він необхідну віддачу капіталу?

Поточна вартість 1 руб. при м = 0,15%.

************************

Чиста поточна вартість грошових надходжень складає: Вона менше нуля, тому проект невигідний.

Якщо доходи від інвестицій надходять рівномірно протягом усього років, можна використовувати скорочену методику розрахунку. Замість того, щоб множити грошові надходження за кожний рік на відповідний йому коефіцієнт дисконтирования, можна помножити річний доход на суму цих коефіцієнтів. У нашому: прикладі ми могли помножити 120 млн руб. на суму коефіцієнтів У0,870 + 0,658 + 0,572 + 0,498 + +0,432 = 3,785) і одержати той !<же результат - 454,2 млн руб.

Третій проект передбачає капітальні вкладення в сумі *** млн руб. Річний прибуток очікується 100 млн руб. Відсоток на капітал у банку дорівнює 10%. Чи вигідний цей проект, якщо його тривалість:

а) 5 років;

б) 8 років.

Поточна вартість 1руб. при м = 0,10%.

Рік 1-й 2-й 3-й 4-й 5-й 6-й 7-й 8-й Коефіцієнт

дисконтирования 0,909 0,826 0,751 0,683 0,621 0,565 0,513 0,467 Наростаюча сума коефіцієнтів 0,909 1,735 2,486 3,169 3,790 4,355 4,868 5,335

Визначимо чисту поточну вартість доходів при різній тривалості проекту.

**************************

Результати розрахунків показують, що проект невигідний при тривалості п'ять років. Починаючи із шостого року він забезпечує більш високий доход, чим капітал, що поміщений у банку.

Важливою проблемою при прогнозуванні ефективності капітальних вкладень є ріст цін у зв'язку з інфляцією. Для того, щоб зрозуміти методику обліку інфляції, необхідно з'ясувати різницю між реальною і грошовою ставкою доходу.

Припустимо, інвестор має 1 млн руб., що він бажає 1 укласти так, щоб щорічно його стан збільшувався на 20%. Інакше кажучи, вкладаючи 1 млн руб., він сподівається через рік одержати 1,2 млн руб., тоді купівельна спроможність його грошей буде 20% вище, ніж зараз, тому що через рік він зможе купити на свої; гроші на 20% товару більше, ніж у даний момент. Допустимо,; що темп інфляції 50% у рік. Якщо інвестор бажає одержати; реальний доход 20% на свій капітал, то він зобов'язаний захистити свої! гроші від інфляції. Для цей доход у грошовому вираженні через рік повинний бути вище первісного. Інвестору знадобиться додатково одержати 50% грошей від вкладеного капіталу для захисту реальної вартості свого первісного внеску і 50% для захисту реального доходу в сумі 0,2 млн руб. Фактичний доход, що повинний одержати інвестор через рік, у денежном.вимірі повинний скласти 1,8 млн руб. (1,0 млн руб. * 1,5 + + 0,2 млн руб. 1,5).

Таким чином, грошова ставка доходу, що потрібна інвестору для одержання реального доходу в 20% і захисту від інфляції в 50%, складе 800 тис.руб. на 1 млн руб. інвестицій, тобто 80%.

Залежність між реальною і грошовою ставкою доходу можна виразити в такий спосіб:

**********************************, де м - необхідна реальна ставка доходу (до виправлення на інфляцію); т - темп інфляції, що звичайно виміряється індексом роздрібних цін; гт- необхідна грошова ставка доходу. У нашому прикладі грошова ставка доходу визначається так:

********************************** чи 80 %. Якщо витрати і ціни ростуть однаковими темпами відповідно до індексу інфляції, то в методах ДДП можна не враховувати інфляцію. Ситуація змінюється, якщо витрати і ціни ростуть різними темпами. Тут не можна робити дисконтирование грошових надходжень, виражених у постійних цінах по реальній ставці доходу. Правильний метод - розрахунок фактичних грошових надходжень з урахуванням росту цін і дисконтирования їх по грошовій ставці доходу.

Наприклад, компанія вирішує, чи випливає їй вкладати кошти у верстат, вартість якого 3,5 млн руб. Він дозволяє збільшити обсяг продажів на 6 млн руб. (у постійних цінах) протягом двох років. Витрати складуть 3 млн руб. Реальна ставка доходу -10%, індекс інфляції - 50% у рік. У випадку реалізації проекту ціни на продукцію будуть рости усього на 30%, а витрати - на 60% у рік.

Визначимо спочатку грошову ставку доходу: *******************

Чиста поточна вартість складає 2,72 - 3,5 = -0,78 млн руб.| Результат негативний, отже, проект невигідний для> компанії.

Якби ми в цьому випадку застосували реальну ставку доходу! 10% до грошових надходжень у поточних цінах, то допустили би помилку.

**************

Чиста поточна вартість доходів у цьому випадку буде більше нуля і складе 5,2-3,5 =+1,7 млн руб. Це неправильний результат.