Обґрунтування управлінських рішень у бізнесі на основі маржинального аналізу, Детальна інформація

Однак і цей метод має свої недоліки: він не враховує розподіл припливу і відтоку коштів по роках. У розглянутому прикладі грошові надходження на четвертому році мають таке ж значення, як і на першому. Звичайно ж керівництво підприємства віддає перевагу більш високим грошовим доходам у перші роки. Тому воно може вибрати машину А, незважаючи на її низьку норму прибутку.

Більш науково обґрунтованої є оцінка ефективності капітальних вкладень методом дисконтирования грошових надходжень, що враховує зміну вартості грошей у часі.

Дисконтирование грошових надходжень (ДДП) являє собою метод оцінки програми капітальних вкладень, що базується на дисконтній арифметиці і дозволяє визначити, чи будуть давати ці програми необхідний доход. Щоб зрозуміти дану процедуру, спочатку розглянемо складні відсотки.

Наприклад, якби нам потрібно було вкласти в банк 1000 тис. руб., що виплачує 20% річних, то ми розрахували б наступні показники прибутковості:

за 1-й рік:

1000 (1 + 20%) = 1000 * 1,2 = 1200 тис.руб.; ,

за 2-й рік:

1200 (1 + 20%) = 1200 * 1,2 = 1440 тис.руб.;

за 3-й рік:

1440 (1 + 20%) = 1440 * 1,2 = 1728 тис.руб.

Це можна записати і по іншому:

1000 * 1,2 * 1,2 * 1,2 = 1000 * 1,23 = 1728 тис.руб.

Даний приклад показує методику визначення вартості інвестицій при використанні складних відсотків. Сума річних відсотків щороку зростає, ми маємо прибуток як з первісного капіталу, так і з відсотків, отриманих за попередні.

Для визначення вартості, которую будуть мати інвестиції через кілька років, при використанні складних відсотків застосовують наступну формулу:

************************

де ???? - майбутня вартість інвестицій через n років;

Р - первісна сума інвестицій; м - ставка відсотків у виді десяткового дробу; n - число років у розрахунковому періоді.

Дисконтирование - розрахунок складних відсотків "навпаки", що провадиться по формулі:

**************************

Інакше кажучи, ДДП використовується для визначення суми інвестицій, які необхідно вкласти зараз, щоб довести їхня вартість до необхідної величини при заданій ставці відсотка.

Для того, щоб через п'ять років вартість інвестицій склала 500 млн руб. при ставці 20%, необхідно вкласти наступну суму:

Р = 500 * 1/1.25 = 500 * 0,4018775 = 200,9 млн руб. Наприклад, компанія розглядає питання про тім, чи варто вкладати 150 млн руб. у проект, що через два роки принесе доход 200 млн руб. Прийнято рішення вкласти гроші тільки за умови, що річний доход від цієї інвестиції складе не менш 10%, якому можна одержати, якщо покласти гроші в банк. Щоб через два роки одержати 200 млн руб., компанія зараз повинна вкласти під 10% річних 165 млн руб. (200 * 1/1,1 ). Проект дає доход у 200 млн руб. при меншій сумі інвестицій (150 млн руб.), це значить, що ставка доходу перевищує 10%, отже, проект є вигідним.

Поточна вартість майбутнього прибутку при ставці 10% - 165 млн руб.

Вартість інвестицій - 150 млн руб. Проект дасть той же доход, але витрати на нього нижче на 15 млн руб.

ДДП покладено в основу методу чистої поточний вартості, за допомогою якого оцінюється ефективність капітальних вкладень.

Метод чистої поточної вартості полягає в наступному.

1. Визначається поточна вартість витрат (З), тобто зважується питання, скільки інвестицій потрібно зарезервувати для проекту.

2. Розраховується поточна вартість майбутніх грошових надходжень від проекту, для чого доходи за кожний рік приводяться до поточного даті. Результати розрахунків показують, скільки коштів потрібно було б укласти зараз для одержання запланованих доходів, якби ставка доходів була дорівнює ставці відсотка в чи банку дивідендній віддачі капіталу. Підсумувавши поточну вартість доходів за всі роки, одержимо загальну поточну вартість доходів від проекту (У).

3. Поточна вартість витрат (З) порівнюється з поточною вартістю доходів (У). Різниця між ними складає чисту поточну вартість доходів ************

Якщо ЧТС більше нуля, то це значить, що проект принесе більший доход, чим вартість капіталу. Якщо ж ЧТС менше нуля, то при ставці доходу, рівної банківському відсотку, довелося б укласти більше коштів у даний проект для одержання майбутніх доходів, чим в інші проекти, що дають такі ж доходи. Отже, проект має прибутковість більш низьку, чим вартість капіталу, і тому він невигідний.