Обґрунтування управлінських рішень у бізнесі на основі маржинального аналізу, Детальна інформація

а) обсяг реалізації продукції (існують границі попиту

на продукцію);

б) трудові ресурси (загальна чи кількість по професіях);

в) матеріальні ресурси (недолік матеріалів для виготовлення продукції в необхідній кількості);

г) відсутність фінансових ресурсів для оплати необхідних виробничих витрат.

Процес прийняття рішень з урахуванням обмежень передбачає визначення маржинального доходу, що дає кожен виріб на одиницю відсутнього ресурсу.

Приклад.

Фірма випускає два вироби: пальто і куртки. Вихідні дані

для аналізу:

Питомі перемінні витрати, тис руб.

Ціна виробу, тис. руб.

Витрата матеріалу на виріб, м,

Маржинальный доход на одиницю

продукції, тис. руб

Маржинальный доход на 1 м тканині,

тыс. руб.

Попит, ед.

Необхідна витрата тканини, м

*******************************

Витрата тканини обмежена 25 000 м, постійні витрати - 500 млн руб. Потрібно скласти план, що забезпечить одержання максимуму прибутку.

Як показують вихідні дані, що обмежують фактором є не попит, а матеріальні ресурси. Незважаючи на те, що

Гл. 19 Обґрунтування управлінських рішень у бізнесі 399

пальто мають більш високий маржинальный доход на одиницю продукції, чим куртки, з матеріалу, що необхідний для виготовлення двох пальто, можна зшити три куртки. Оскільки дефіцитом на фірмі є матеріальні ресурси, більш вигідно робити куртки. Тому їх повинно бути випущене стільки, скільки вимагає попит, а інша тканина буде використана на випуск пальто.

***********************

Помітимо, що варіант, при якому спочатку виготовляють максимально можливу кількість пальто, не буде більш дохідним. Можна зшити 5000 пальто з 15 000 м тканини, а з інших 10 000 м - 5000 курток. Маржинальный доход і прибуток у цьому випадку складуть:

МД=5000 * 70+5000 * 90=350+450=800 млн руб.

Отже, виробництво курток - більш вигідний шлях використання дефіцитного ресурсу, у даному випадку тканини.

Аналогічним образом максимізується величина прибутку і по трудових ресурсах, по устаткуванню, що можуть бути одночасно використані на виробництві декількох виробів. Тільки тут потрібно враховувати маржинальный доход за людино-годину, машино-час і т.д.

Наприклад, на підприємстві для виготовлення однієї і тієї ж продукції можна використовувати дві різні машини. Варто вирішити, на який із двох машин доцільно виконати замовлення в 1200 виробів, якщо їхнє максимальне завантаження не може перевищувати 3000 годин у рік. Обмежуючим фактором у даному випадку є портфель замовлень.

****************