Розподіл і перерозподіл доходів, Детальна інформація

граничний дохід (приріст валового доходу від продажу додаткової одиниці продукту):

MR = \x2206R / \x2206Q.

Визначення валового граничного доходу має принципове значення у зв’язку із дією закону спадної дохідності, суть якого полягає у тому, що додаткові витрати одного фактора виробництва за незмінності кількості інших дають все менший обсяг додаткової продукції і, відповідно, валового доходу.

Втім, за однакового і одночасного зростання усіх виробничих факторів випуск продукції і валовий дохід підприємства зростає у тій же мірі або навіть більшій в порівнянні із зростанням кількості факторів виробництва. Це пояснюється зростанням доходності на основі збільшення масштабів виробництва – так званим ефектом масштабу, який зумовлений спеціалізацією трудових операцій і управлінських функцій, ефективним застосуванням новітньої техніки і технології. Економія на масштабах випуску продукту дозволяє фірмі значно збільшити діапазон доходності виробництва за ринкової ціни Р у довгостроковому періоді.

Дохід, одержаний підприємством від збуту виробленого продукту розподіляється у визначеній залежності від виробничих факторів. Заробітна плата (ціна праці) утворюється в залежності від вкладеної праці, рента (дохід від фактора з нееластичною пропозицією) – від ціни використовуваної ділянки землі, прибуток (дохід на виробничий капітал) і процент (дохід на грошовий капітал) – від обсягу застосованого капіталу. Заробітна плата, рента, прибуток і процент – це так звані фактори доходу, які в ринковій економіці виступають цінами факторів виробництва.



2. Важливе значення для аналізу процесу розподілу має індивідуальний розподіл, під яким розуміють визначення доходів окремих осіб, сімей, домашніх господарств, а також факторів, що визначають їх рівень.

На макрорівні індивідуальний розподіл означає розподіл національного доходу (річної суми сукупних заробітної плати, ренти, прибутку і процента в усій національній економіці) серед окремих осіб, що розриває джерела особистих доходів приватних осіб чи домашніх господарств. Валовий дохід домашніх господарств включає:

чисту заробітну плату, субсидії та інші виплати по соціальному забезпеченню;

проценти, дивіденди, орендну плату;

підприємницький дохід;

доходи від особистого підсобного господарства, оренди житла;

компенсації і страхові відшкодування збитків та інше.

При визначенні доходів приватних осіб враховуються доходи від факторів виробництва, які не одержують домашні господарства (наприклад, нерозподілені прибутки комерційних організацій), внески на соціальне страхування (які відраховуються із національного доходу) і трансферти (які доповнюють національний дохід).

Розрізняють такі трансферти (незароблені доходи):

державні (пенсії, проценти по державному боргу);

соціальні (виплати із фондів соціального страхування і сімейна допомога);

міжфірмові (одні фірми одержують дивіденди від інших);

некомерційні (спонсорська допомога).

Одними із основних недоліків ринкової системи є нерівність в доходах і виникнення на цій основі бідності. Нерівність розподілу доходів властива усім країнам незалежно від типу їхньої економічної системи. У чому ж полягають її причини?

У ринковій економці найзагальнішою причиною нерівного розподілу доходу є ринковий механізм. Проте існують і інші, конкретніші причини. Серед них можна назвати відмінності у здібностях людей, рівні освіти і професійної підготовки працівників, професійні смаки і схильність людей до ризику, володіння власністю, талан, зв’язки, дискримінація тощо. Нерівність доходів не є наслідком нерівності у продуктивності праці чи ефективності виробництва; багато у чому вона визначається нерівністю у розподілі на основі приватної власності на засоби виробництва, а також правових норм, які її закріплюють (зокрема, передачу доходів у спадщину).

Величина національного доходу країни, також впливає на його розподіл. Якщо країна багата, це сприяє зростанню подушного рівня доходу, а відтак зменшується ступінь нерівності в розподілі доходів. Проте ця закономірність не стійка.

Надмірну нерівність в доходах засуджували завжди. На цьому грунті відбувається перерозподіл доходів, який спрямований на досягнення соціальної справедливості (втім, соціальну справедливість розуміють по-різному: від переділу власності порівну до закріплення становища, коли кожен одержує за вкладом у виробництво належних йому факторів). Сьогодні можна виділити 3 напрями економічної думки, що обґрунтовують досягнення більшої рівності в доходах:

соціалістичне вчення, яке виступає проти приватної власності “незароблених” доходів і права спадщини;

індивідуалістичні доктрини, що стверджують гідність особи і право усіх людей на соціальних “мінімум”;

кейнсіанська концепція, котра доводить, що надмірна нерівність послаблює попит на споживчі товари, стримує економічне зростання.

Перерозподіл доходів здійснюється по кількох напрямах:

через державну податкову систему і державний бюджет;

через соціальне страхування;

через коливання ринкових цін як на фактори виробництва, так і на товари і послуги;