Розподіл і перерозподіл доходів, Детальна інформація

через добровільні внески до громадських, доброчинних, релігійних фондів і організацій.

 

\x00BA

\x017D

E

B

\x0161

\x0153

\x017E

 

\x00B8

\x00BA

-

\x0152

\x017D

AE

E

Ue

о може впливати на нерівність розподілу особистого доходу, зменшуючи її через податкову систему і трансфертні платежі. Однак цей вплив, на думку багатьох економістів, має бути помірним, отже, звужуватиме можливості економічного зростання країни. Низькі темпи економічного зростання – це такі ж темпи збільшення національного доходу, який суспільство прагне перерозподіляти від багатих до бідних.

Сучасне суспільство має шукати і знаходити компроміс між зрівнюванням доходів і ефективністю економіки. Якщо воно надто велику частину національного доходу перерозподілятиме на користь бідних, це пригнічуватиме економічні стимули, звужуватиме обсяг національного доходу. З іншого боку, посилення нерівномірності, коли держава не втручається у розподіл національного доходу (його регулюють виключно ринкові сили), породжує низку складних проблем. Головна серед них – це зубожіння частини населення і казкове збагачення невеликої кількості сімей. Така поляризація суспільства посилює його соціальну і політичну нестабільність.

Перерозподіл доходів – необхідний елемент функціонування економічної системи. Він дозволяє існувати державі за апаратом управління і функціями, утримувати непрацездатних, долати надмірну майнову нерівність, забезпечувати гармонію суспільних і особистих економічних інтересів.

В економіці використовують кілька методик для аналізу індивідуального розподілу доходу. Найчастіше для виявлення ступеня рівномірності розподілу доходу загальна кількість сімей (100%) ділять на 5 рівних за чисельністю груп, тобто кожна група містить 20% населення. Для кожної групи обчислюють її частку в особистому доході за відповідний рік. Інформація, яку дають подібні таблиці, свідчить про те, наскільки нерівномірно розподіляється сукупний особистий дохід у тій чи іншій країні. Наприклад, якби дохід розподілявся порівну між усіма сім’ями України. Тоді кожна їхня п’ята частина отримувала б 20% цього доходу, 40% сімей – 40% доходу і т.д. Таку ситуацію графічно зображують бісектрисою.

Інший крайній випадом спостерігався б тоді, коли в країні майже весь дохід привласнювали б кілька казково багатих родин, а решта населення ледве животіла. Реальна економіка звичайно перебуває між цими двома крайніми випадками.

Таблиця 1. Розподіл доходу в окремих країнах, %

Країна Група сімей

Перша (найбідніша) Друга Третя Четверта П’ята (найбагатша)

Японія 8,7 13,2 17,5 23,1 37,5

Південна Корея 7,4 12,3 16,3 21,8 42,2

Китай 6,4 11,0 16,4 24,4 41,8

США 4,7 11,0 17,4 25,0 41,9