Політика держави має виходити з наявності конкурентної боротьби на ринку продовольства, жорсткого тиску з боку розвинутих країн, внаслідок чого внутрішні ринки України і потенційних імпортерів української продукції, в першу чергу Росії, стали насичені продовольчими продуктами, алкогольними і безалкогольними напоями, тютюновими виробами та іншими товарами не тільки з Європи, але й із США, Туреччини, Ірану та інших країн далекого зарубіжжя.
Отже, Україна насамперед має захистити внутрішній ринок від зовнішньої експансії, а також вести активний пошук споживачів своєї продовольчої продукції відповідно до кон’юнктури світового і російського ринків і на основі довгострокового взаємовигідного партнерства.
Для підвищення експортоспроможності вітчизняної продовольчої продукції на світовому і російському ринках необхідна виважена урядова політика щодо реформування аграрного сектора України, поєднання важелів регулювання економіки з боку держави і розвитку ринкового середовища, встановлення цінового паритету на сільськогосподарську продукцію та основні засоби виробництва, визначення пріоритетних галузей сільського господарства і зосередження на них наявних державних ресурсів шляхом прямого інвестування під конкретні обсяги державних закупок.
Для структурної перебудови і модернізації сільськогосподарського виробництва доцільним є формування міжгалузевих фондів розвитку, відрахування до них визначених процентів з обороту переробних підприємств, комерційних та інших структур.
Для перетворення харчової промисловості України в одну з провідних експортних галузей вітчизняного промислового комплексу необхідне оновлення основних фондів, впровадження нових технологій, поліпшення інфраструктурного забезпечення підприємств, впровадження більш глибокої переробки сільськогосподарської сировини, розширення асортименту продукції.
До найбільш актуальних проблем підвищення експортоспроможності продукції галузі слід віднести також розвиток складського і холодильного господарства, перехід на випуск переважно фасованої продукції з використанням сучасних пакувальних технологій і матеріалів та якісного маркування.
Висновок
Вплив зовнішньоекономічних зв’язків на соціально-економічний стан України та структурні зрушення в її економіці здійснюється за двома основними напрямами. По-перше – це вплив, обумовлений входженням країни у відкритий глобальний економічний простір через використання традиційних каналів зовнішньої торгівлі – експорту та імпорту. Особливо великий вплив нині має імпорт, яким окрім зовнішньоторговельних фірм, комерційних структур та виробничих підприємств активно займається велика кількість населення. Масований імпорт товарів споживчого та виробничого призначення сприяє насиченню внутрішнього ринку, але водночас перешкоджає розвитку переробних галузей вітчизняної економіки. Наявні структурні диспропорції у виробництві посилює нераціональна структура українського експорту, в якому домінує продукція важкої промисловості. По-друге – це вплив зовнішньоекономічних зв’язків на економічне зростання через надходження в країну високоякісних матеріальних, фінансових, інформаційних та інтелектуальних ресурсів шляхом отримання кредитів, технічної допомоги, інвестицій, міжнародної кооперації, імпорту сучасних технологій тощо. Зовнішньоекономічні ресурси, виступаючи каталізатором економічного зростання, сприяють здійсненню прогресивних структурних зрушень, створенню нових галузей промисловості, посиленню позицій національних виробників на зовнішніх ринках.
Тому зовнішньоекономічна стратегія України має бути спрямована на вирішення соціальних проблем, створення нових робочих місць, реалізацію пріоритетних інвестиційних проектів та програм з метою реструктуризації підприємств на основі використання передової техніки та технології, забезпечення конкурентоздатності вітчизняної продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках, зокрема на ринку Російської Федерації.
|
Скачати "Курсова на тему Аналіз стану зовнішньоторговельних взаємовідносин України та Російської Федераціїу 1991-1997 роках"
