Посередництво в соціальній взаємодії, Детальна інформація

Реалізація поставленої основної мети диктує необхідність роз’язання таких завдань:

визначити й проінтерпретувати основні поняття дослідження;

описати механізм функціонування і розвитку посередництва;

виділити основні етапи та стадії посередництва;

дослідити основні якості посередника, за допомогою яких він виступає як психолог;

зафіксувати і розкрити зміст існуючих ролей третіх сторін.

Об’єкт дослідження – посередництво як певне соціальне явище, яке потребує цілеспрямованого вивчення.

Предметом дослідження є найбільш значущі з теоритичної та практичної точки зору особливості та сторони посередництва.

Методологічну основу моєї роботи складає вивчення літератури. Для збирання, обробки та аналізу інформації по даній темі я використовувала літературу українських, російських та західних соціологів та конфліктологів.

Аналіз документів є досить поширеним у практиці проведення соціологічних досліджень, оскільки у документах міститься значна кількість інформації щодо матеріального і духовного життя суспільства. Вони віддзеркалюють процеси та явища, що відбуваються як у суспільстві загалом, так і в окремих його прошарках, характеризують діяльність окремих індивідів і великих спільнот. Соціологи у своїх дослідженнях використовують різноманітні документи – державні та урядові акти, статистичні збірники і матеріали переписів, відомчу документацію, художні твори і наукову публікацію, пресу, листи населення тощо.

Аналіз документів – це один з найрозповсюдженіших методів дослідження, який використовується не тільки в соціології, а й в соціології конфлікту, історії, в соціології політики, в соціології права, в соціології освіти, при аналізі громадських рухів і т.д.

Документ – засіб закріплення встановленим способом за допомогою спеціального носія інформації фактів, явищ, процесів об’єктивної реальності та розумової діяльності людини.

Документальні джерела містять унікальну і різноманітну інформацію про соціальні явища та процеси. Тому дуже важливо знайти адекватні методи, які б дали змогу отримати цю інформацію з достатньою надійністю, якісно інтерпретувати зміст документів відповідно до мети і завдань дослідження.

В даній роботі застосовано змішаний метод аналізу документів з застосуванням як неформалізованих (традиційних), які належать до якісних методів аналізу документів, так і формалізованих (так званого контент-аналізу), які належать до якісно-кількісних методів аналізу документів.

Практичне значеня роботи

В практичній конфліктології проблема посередництва має важливе значення.

Вивчення даного питання потрібно для того, щоб:

оволодіти майстерністю управління конфліктними процесами, щоб вміти скорегувати свою поведінку в конфлікті;

розумно використовувати на практиці психологічні методики профілактики і розв’язання конфліктів;

вміти віднайти спосіб вирішення конфлікту;

вміти перетворити опонентів у партнерів.

В процесі роботи були використані періодичні видання, а також праці відомих дослідників щодо проблеми посередництва, як, наприклад, Рубін Дж. та Пруйт Д., Пірен М.І., Ващенко та ін. Якщо прийняти до уваги дати написання використаної літератури стане очевидним, що в роботі відбиті сучасні погляди на поставлену проблему, що дає можливість використовувати матеріали цього дослідження як навчальний посібник для отримання загальних знань щодо проблеми та загальної характеристики посередництвата у соціальній взаємодії

Підсумки роботи дозволяють зробити висновок про необхідність глибокого вивчення явища посередництва.

Особистий внесок

В процесі створення цієї роботи було опрацьовано великий обсяг документальних джерел, які містять інформаційні матеріали щодо явища посередництва, серед яких: спеціалізована література, наукові публікації та книги, періодичні видання.

Виокремлено та проаналізовано сучасні інформаційні матеріали, які містять науково-практичний інтерес, зосереджений на проблемах:

сутність явища посередництва;

специфіка власне соціологічного підходу до аналізу феномену посередництва;

тактика керування конфліктними ситуаціями;

репутація та особистість третьої сторони;