Народознавство в системі навчально-виховної роботи школи, Детальна інформація

А тепер скажіть мені, чи можемо ми назвати рідними якусь хату, вулицю, якесь село чи місто? - Можемо!

- А от яку хату ми назвемо рідною? - Ту, в якій ми народилися.

- Правильно! Рідна хата, рідна домівка - кожен з вас її має. Вона найкраща, найтепліша; як би важко нам не було чи сумно, чи хто скривдить, але прийдеш додому - і відразу стане затишно. Правду люди кажуть: “У гостях добре, а вдома найліпше”. А яку ж вулицю, село (місто) ми назвемо рідними?

- Ті, де ми народились, зробили перші кроки, де були перші радощі і сльози, перші друзі і перша вчителька.

- От бачите, які ми з вами багаті! Маємо рідних: найрідніших людей, рідну хату, рідну вулицю. рідне село. Все це і є наша з вами рідна земля - земля, на якій ми народились. Вона для нас найсвятіша, найкраща. Ось послухайте, будь ласка, вірш, який написав наш поет Дмитро Павличко:

Де зелені хмари яворів

Заступили неба синій став,

На стежині сонце я зустрів,

Привітав його і запитав:

- Всі народи бачиш ти з висот,

всі долини і гірські шпилі.

Де ж найбільший на землі народ?

Де ж найкраще місце на землі?

- А тепер подумаємо, що б сонечко відповіло поетові? (Діти відповідають.) Саме так відказало і сонечко. Послухайте:

Сонце усміхнулося здаля: - Правда, все я бачу з висоти. Всі народи рівні. А земля Там найкраща, де вродився ти!

(Д. Павличко. Де найкраще місце на землі)

Але ця земля нам, діти, рідна ще й тому, що тут народилися наші батьки, бабусі і дідусі, тобто в цій землі - коріння нашого роду.

А що ж ми знаємо про що святу землю? Якою вона була в минулому, чим славилась? Про це нам розповість шановний наш гість... (Розповідь)

А чим ви прикрасите цю землю, коли виростете, якими справами? (Діти розповідають)

Є і ще, діти, велике багатство у кожного з нас. Ми його можемо не помічати, але без нього не можемо жити. Це - рідна мова. Ви ніколи над цим не замислювались? Чому українську мову ми називаємо рідною?

Ось послухайте, що я вам скажу. (Учитель каже кілька фраз іноземною мовою) Зрозуміли мене? - Ні.

- А чому? Тому що я говорила чужою мовою. А тепер:

Котик ранком уставав,

Хвостом хату замітав,

А як хатку вимів,

То хвостика вимив.

Доки хвіст його сушивсь.

Без обіду кіт лишивсь.

- Усе вам зрозуміло? - А чому?

- Тому що я говорила рідною мовою. Отже, рідна мова - та, якою ми думаємо, -і яку чули змалку, якою говорять наші батьки, якою і ми сказали перше слово. Ця мова зрозуміла і рідна всім українцям так само, як польська - полякам, чеська - чехам. Бо кожен народ має свою рідну мову, і так само, як мама, мова в нас одна. Її не можна ні вибрати, ні купити, бо вона дається нам разом з народженням на все життя. І ще, діти,її, як і маму, не можна ніколи зрадити, проміняти на чужу. А ще, діти, наша рідна земля багата і славна своїми піснями; кожен народ, крім мови, має свою рідну пісню. А чи є у нас рідна пісня? Що це за пісня?