Економічне районування та територіальна структура народного господарства, Детальна інформація
Економічне районування та територіальна структура народного господарства
- рибопромисловий цикл;
- індустріально-аграрний цикл;
- гідромеліоративний індустріально-аграрний цикл;
- індустріально-будівельний цикл.
Створення ТВК пов’язане з реалізацією довготермінових цільових регіональних проблем. Економічний район розглядається не лише як ланка народногосподарського комплексу, але і як велика територіально-виробнича система з потужним ресурсним потенціалом.
ТВК – це сполучення підприємств, для яких територіальна спільність є додатковим фактором ефективності за рахунок тривалості взаємозв’язків виробництва, скорочення транспортних витрат, раціонального використання ресурсів.
Існують три типи ТВК: монопродуктові, субпродуктові та поліпродуктові.
Для реалізації міжгалузевих народногосподарських програм створюють програмно-цільові ТВК.
Технополіси – це центри науково-технічної думки разом з передовими технологічно гнучкими промисловими підприємствами і комплексами. Зосередження технополісу для випуску науково місткої продукції на обмеженій території називається технопарком.
Основними напрямами технополісу є: машинобудування, медицина, морегосподарський комплекс, сільськогосподарське виробництво, екотехніка та охорона навколишнього середовища.
Економічний район – це територіально цілісна частина народного господарства країни, що має наступні ознаки:
спеціалізацію;
комплексність;
керованість.
Об’єктивною основою економічного району є ТВК.
Спочатку в Україні було фізико-географічне районування, а потім воно об’єктивно переросло у економічне районування.
Якщо “економіку ”розглядати як науку про вміння раціонально вести домашні справи, але у нашому випадку таким домом є регіон. Регіон – це територія, яка за сукупністю елементів відрізняється від інших територій та характеризується єдністю, взаємопов’язаністю складових і цілісністю. Регіон є територіально цілісним та неподільним.
Регіональна економіка – це науковий напрямок, який вивчає закономірність розміщення продуктивних сил та районів. РПС займається регіональними та міжрегіональними проблемами, а регіональна економіка за об’єкт дослідження має регіон.
Функції регіональної економіки:
- створення різних сервісних виробництв та організацій та виробництв, які випускають продукцію міжгалузевого призначення;
- забезпечення адаптації досягнень НТП до місцевих умов;
- врахування зовнішньоекономічної діяльності.
Господарство регіону є відкритою економічною системою, яка функціонує на основі спеціалізації, міжрегіональної інтеграції, зміст яких реалізується через галузеві, міжгалузеві та міжрегіональні зв’язки.
Для регіональної економіки характерні:
- комплексність економіко-екологічного та соціального розвитку;
- територіальна єдність процесів виробництва, природокористування та охорони навколишнього середовища;
- відповідальність демографічної ситуації, розміщення виробництва та соціальної інфраструктури;
- поєднання територіального та галузевого управління господарськими об’єктами.
Соціально-економічний потенціал визначає інтегральну характеристику регіону. Економічний потенціал характеризується величиною національного багатства, кінцевого продукту, національного продукту, вартості основних фондів та ін. До складу соціально-економічного потенціалу входять природно-ресурсний, демографічний, науково-технічний, виробничий, науковий, рекреаційний, інформаційний, соціальний, культурний потенціали.
- індустріально-аграрний цикл;
- гідромеліоративний індустріально-аграрний цикл;
- індустріально-будівельний цикл.
Створення ТВК пов’язане з реалізацією довготермінових цільових регіональних проблем. Економічний район розглядається не лише як ланка народногосподарського комплексу, але і як велика територіально-виробнича система з потужним ресурсним потенціалом.
ТВК – це сполучення підприємств, для яких територіальна спільність є додатковим фактором ефективності за рахунок тривалості взаємозв’язків виробництва, скорочення транспортних витрат, раціонального використання ресурсів.
Існують три типи ТВК: монопродуктові, субпродуктові та поліпродуктові.
Для реалізації міжгалузевих народногосподарських програм створюють програмно-цільові ТВК.
Технополіси – це центри науково-технічної думки разом з передовими технологічно гнучкими промисловими підприємствами і комплексами. Зосередження технополісу для випуску науково місткої продукції на обмеженій території називається технопарком.
Основними напрямами технополісу є: машинобудування, медицина, морегосподарський комплекс, сільськогосподарське виробництво, екотехніка та охорона навколишнього середовища.
Економічний район – це територіально цілісна частина народного господарства країни, що має наступні ознаки:
спеціалізацію;
комплексність;
керованість.
Об’єктивною основою економічного району є ТВК.
Спочатку в Україні було фізико-географічне районування, а потім воно об’єктивно переросло у економічне районування.
Якщо “економіку ”розглядати як науку про вміння раціонально вести домашні справи, але у нашому випадку таким домом є регіон. Регіон – це територія, яка за сукупністю елементів відрізняється від інших територій та характеризується єдністю, взаємопов’язаністю складових і цілісністю. Регіон є територіально цілісним та неподільним.
Регіональна економіка – це науковий напрямок, який вивчає закономірність розміщення продуктивних сил та районів. РПС займається регіональними та міжрегіональними проблемами, а регіональна економіка за об’єкт дослідження має регіон.
Функції регіональної економіки:
- створення різних сервісних виробництв та організацій та виробництв, які випускають продукцію міжгалузевого призначення;
- забезпечення адаптації досягнень НТП до місцевих умов;
- врахування зовнішньоекономічної діяльності.
Господарство регіону є відкритою економічною системою, яка функціонує на основі спеціалізації, міжрегіональної інтеграції, зміст яких реалізується через галузеві, міжгалузеві та міжрегіональні зв’язки.
Для регіональної економіки характерні:
- комплексність економіко-екологічного та соціального розвитку;
- територіальна єдність процесів виробництва, природокористування та охорони навколишнього середовища;
- відповідальність демографічної ситуації, розміщення виробництва та соціальної інфраструктури;
- поєднання територіального та галузевого управління господарськими об’єктами.
Соціально-економічний потенціал визначає інтегральну характеристику регіону. Економічний потенціал характеризується величиною національного багатства, кінцевого продукту, національного продукту, вартості основних фондів та ін. До складу соціально-економічного потенціалу входять природно-ресурсний, демографічний, науково-технічний, виробничий, науковий, рекреаційний, інформаційний, соціальний, культурний потенціали.
The online video editor trusted by teams to make professional video in
minutes
© Referats, Inc · All rights reserved 2021