/  
 ДОКУМЕНТІВ 
20298
    КАТЕГОРІЙ 
30
Про проект  Рекламодавцям  Зворотній зв`язок  Контакт 

Аналіз надзвичайних ситуацій у страховій справі, Детальна інформація

Тема: Аналіз надзвичайних ситуацій у страховій справі
Тип документу: Реферат
Предмет: Економіка
Автор: фелікс
Розмір: 0
Скачувань: 1672
Скачати "Реферат на тему Аналіз надзвичайних ситуацій у страховій справі"
Сторінки 1   2   3   4   5   6  
АНАЛІЗ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ У СТРАХОВІЙ СПРАВІ

План

Вступ……………………………………………………………………………….2

1. Природа стихійних лих………………………………………………………...3

2. Загальна характеристика стихійних лих і небезпечних природних явищ….8

3. Виробничі аварії і катастрофи………………………………………………..15

Висновок…………………………………………………………………………17

Література………………………………………………………………………..18

Вступ

Щорічно надзвичайні ситуації, що виникають у різних країнах світу, виробничі аварії, аварії в комунально-енергетичних системах міст викликають великомасштабні руйнування, загибель людей, великі втрати матеріальних цінностей. Відшкодування матеріального збитку, заподіяного стихійними лихами, виробничими аваріями і катастрофами, складає одну з головних задач страховика.

1. Природа стихійних лих

До надзвичайних ситуацій відносяться: стихійні лиха, аварії і катастрофи, що викликають великомасштабні руйнування, загибель людей, великі втрати матеріальних цінностей. Вони характеризуються раптовістю і непередбачуваністю. Відшкодування матеріального збитку, заподіяного стихійними лихами, виробничими аваріями і катастрофами, складає одну з головних задач страховика. Вони виступають як страхові випадки, що вимагає розробки питання про вибір стратегії і тактики конкретної організації боротьби з руйнівним впливом стихії й інших ризикових обставин.

Стихійним лихом звичайно називається швидко (а найчастіше раптово) виникаюча локальна екологічна ситуація. При цьому завжди існує несприятливе сполучення трьох факторів: екстремальної геофізичної події (вогнища катастрофи); викликаного їм якого-небудь впливу на поверхні Землі (факторів поразки); нездатності населення з усіма суспільними структурами в достатньому ступені протистояти даному впливу (уразливості). Можливість звести до мінімуму збиток від стихійного лиха залежить від того, наскільки людина і суспільство є здатними впливати на кожній з перерахованих вище трьох факторів. Цей вплив передбачається сучасною наукою на рівні прогнозу, чи захисту запобігання.

Для більшості стихійних лих характерна відносна невизначеність часу виникнення і неоднорідність наслідків, що, у свою чергу, істотно залежать від таких факторів, як рівень економічного розвитку району нещастя, його географічне положення, характер землекористування, ступінь соціального розвитку й умови проживання населення, тривалість, інтенсивність, масштаб і частота стихійних лих.

Статистика свідчить, що щорічно на Землі пропадає безвісти близько 2 млн. чоловік. Переважна більшість таких зникнень пояснюється убивствами, нещасливими випадками і стихійними лихами.

Кожне стихійне лихо має свою фізичну сутність і соціальне фарбування, свої, тільки йому властиві причини виникнення, рушійні сили, характер і стадії розвитку, свої особливості впливу на навколишнє середовище. У той же час нерідко ті чи інші райони піддаються впливу відразу декількох стихійних лих, взаємозалежних один з одним. Урагани часто несуть за собою повені. Посуха приводить до масових пожеж. Землетруси і повені в ряді випадків сприяють виникненню епідемій. Можна затверджувати про «ланцюгове» взаємодії ряду небезпечних стихійних явищ, їхньої взаємної обумовленості і взаємозв'язки.

Зростаючий вплив людини на навколишнє середовище, швидкий розвиток і посилення експлуатації окремих районів земної кулі приводить до істотних змін у природному середовищі, порушує екологічну рівновагу і процеси природної саморегуляції природних явищ. Це, у свою чергу, підвищує ризик виникнення стихійних лих.

Незважаючи на різкі відмінності стихійних лих друг від друга, їм придатні загальні риси: великий просторовий розмах, значний вплив на навколишнє середовище і характер виробничої діяльності людини, сильний психологічний вплив на людей, захоплених стихією. Наявність ряду загальних рис дозволяє класифікувати стихійні лиха: по швидкості поширення, первинним причинам виникнення, можливості обмеження площі впливу.

По швидкості поширення стихійні лиха підрозділяються на ті розповсюджуються миттєво (землетрус) і поступово (урагани, повені, масові пожежі). При миттєвому поширенні стихійних лих перетворююча діяльність людини може здійснювати профілактичні заходи в досить великій зоні, де найбільш велика імовірність виникнення таких стихійних лих. При постійно поширюючихся стихійних лихах мається можливість здійснення широкого комплексу попереджувальних заходів як у період, що передує безпосередній погрозі виникнення стихійного лиха, так і після його виникнення — до моменту прямого впливу руйнівних сил природи.

По первинних причинах виникнення стихійні лиха розділяються на три групи: природні сили (урагани, землетруси, цунамі і т.д.); біологічний фактор (епідемії, епізоотії, эпифитолии); людський і техногенний фактори (аварії і катастрофи на підприємствах паливно-енергетичного комплексу, металургійної, хімічної, мікробіологічної промисловості й ін.). Зазначені групи стихійних лих істотно відрізняються друг від друга. Причини їхнього виникнення мають вирішальне значення для судження про подальший розвиток стихійного лиха. Вони визначають характер його впливу на навколишнє середовище і людину. Причому обумовлені впливом людського і техногенного фактора аварії і катастрофи концентруються в обмежених географічних крапках. Вони знаходяться в прямої залежності від зростаючої щільності транспортних комунікацій на землі, у воді й у повітрі. Приміром, основні обсяги легкозаймистих, вибухонебезпечних і отрутних вантажів транспортуються в межах найбільш розвитих промислових регіонів, їх перетинають найбільші газо-, нафто- і нафтопродуктопроводи.

В увазі страховика повинен знаходитися людський фактор. Особливе значення цей фактор здобув в атомній енергетиці. Імовірність виникнення аварії на АЕС за рахунок систем керування і людського фактора досягає 60% (40 % приходиться на недосконалість технічних систем). За даними Американського бюро судноплавства (АБС), більш 4/5 всіх аварій і катастроф на флоті відбувається з вини людського фактора. Винятково великий вплив людського фактора в причинах аварій і катастроф на автомобільному, повітряному, залізничному транспорті. Тісне переплетення природних і технічних факторів ризику вимагає глибокої експертної оцінки страховика і спеціальних професійних знань.

По можливості обмеження зони впливу стихійних лих підрозділяються на локалізуємі (повені, масові пожежі) і нелокалізуємі (урагани, землетруси, цунамі, смерчі). Такий розподіл залежить від сили і швидкості поширення стихійного лиха. Якщо зону дії перших можна обмежити проведенням визначених робіт і тим самим не допустити поширення стихійного лиха на інші райони, то удержати других в якихось визначених границях практично неможливо.

Боротьба зі стихійними лихами має, як правило, три яскраво виражених періоди. Змістом першого періоду є проведення попереджувальних робіт. Цей період розпадається на два етапи. На першому — здійснюються попереджувальні роботи з метою повної ліквідації можливості виникнення стихійного лиха в даному чи районі значного зменшення розмірів збитку. Такі роботи проводяться задовго до початку впливу руйнівних сил природи. Вони можуть охоплювати дуже тривалий відрізок часу. На другому — проводяться профілактичні роботи, що спрямовані безпосередньо на захист від стихійного лиха при його неминучому виникненні в самий найближчий час. Найчастіше виконання заходів другого етапу починається з моменту одержання інформації про виникнення стихійного лиха. Зміст другого періоду — роботи з локалізації, а в ряді випадків і по ліквідації стихійного лиха в момент впливу сил стихії з метою максимально звузити зони руйнування, скоротити до мінімуму величину збитку, надати своєчасну допомогу постраждалим людям. У цей час негайно ліквідуються небезпечні аварії і створюються умови, що у наступному забезпечать найбільш швидке проведення відбудовних робіт.

Третій період характеризується ліквідацією наслідків стихійного лиха після припинення руйнівної дії сил стихії. У цей період формування цивільної оборони продовжують робити допомога постраждалому населенню і проводять великий комплекс відбудовних заходів. Третій період складається з двох етапів. На першому етапі проводяться самі невідкладні аварійно-відбудовні роботи з метою створення мінімально необхідних умов для життя населення і підтримки його господарської діяльності. У залежності від характеру й обсягу руйнувань, а також кількості притягнутих до робіт сил і засобів даний етап може продовжуватися від однієї до двох тижнів і більш. На другому етапі виконується комплекс заходів з метою повного відновлення виробництва і систем життєзабезпечення населення. Тривалість другого етапу залежить від обсягу руйнувань і притягнутих до відбудовних робіт сил і засобів. У більшості випадків він триває від декількох місяців до декількох років. Головними факторами, що визначають зміст і величину періодів, є вид, потужність і характер стихійного лиха.

Ситуацію зі стихійними лихами можна оцінити, оскільки їхня зумовленість, періодичність, чи час, місце виникнення є відносними величинами. Для цього прибігають до класифікації аварій, катастроф і стихійних лих. Погоджують класифікаційні характеристики з величиною тарифних ставок і розмірами страхового фонду. На практиці прибігають до градації по розмірах заподіяного збитку й обсягу ресурсів, необхідних для ліквідації наслідків. Така градація може бути проведена по горизонталі (територія) і по вертикалі (матеріальний збиток, утрати населення, вплив на навколишнє середовище).

По оцінках американського дослідника Р.В.Кейтса від великих стихійних лих у світі щорічно гине понад 125 тис. чоловік. Найбільше часто катастрофи викликаються землетрусами і тропічними циклонами.

Усі стихійні явища дуже неоднаково (регулярно чи нерегулярно) виявляються протягом року. Особливо нерівномірно, практично зненацька, відбуваються землетруси, виверження вулканів, цунамі. Навпроти, річкові повені дуже регулярні. Серед стихійних лих найбільш часті на протязі року- тропічні циклони. Саме з ними, а не з підземними поштовхами зв'язана найбільша середня кількість жертв в окремо узятому році.

Що стосується нашої країни, то статистика свідчить: по повторюваності, площі поширення, сумарному середньому річному матеріальному збитку повені займають перше місце в ряді відомих нам стихійних лих. По кількості людських жертв і питомому матеріальному збитку (тобто збитку, що приходиться на одиницю ураженої площі), повені займають друге місце після землетрусів.

Більшості стихійним лихам поки не можна повністю запобігти. У той же час за допомогою страхування можна деякою мірою послабити їхній вплив. Для цього необхіден великий страховий фонд, значні матеріальні і людські ресурси. Координацію цієї роботи здійснюють ряд міністерств і відомств України.

Ведеться робота зі співробітництва в області цивільної оборони і захисту від катастроф на міжнародному рівні. Прийнятий до розгляду проект Конвенції про скоординовану допомогу в надзвичайних ситуаціях природного і техногенного характеру. Сфера дії даної конвенції не поширюється на надзвичайні ситуації, спровоковані соціально-політичними і збройними конфліктами. Передбачено систему взаємного оповіщення держав-учасників Конвенції. При виникненні надзвичайної ситуації компетентні державні органи повинні звернутися в пункт спецзв'язку, відкіля інформація надходить у бюро зв'язку при штаб-квартирі. Далі спеціалізований міждержавний координуючий комітет прийме рішення про необхідність надання допомоги і її обсяги.

Сторінки 1   2   3   4   5   6  
Коментарі до даного документу
Додати коментар