Сталінський терор, Детальна інформація

неросійські народи, було майже знищене. Тепер контроль за всіма сторонами життя

був цілком зосереджений у Москві. Нехтуючи повноваженнями, бажаннями й про-

тестами українських комуністів, Сталін правив на Україні через своїх особистих емі-

сарів, таких як Постишев і Хрущов. Попри своє велике економічне значення Україна

втратила контроль над власними ресурсами, капіталовкладеннями, розвитком про-

мисловості і, що найважливіше, над сільськогосподарською політикою. Навіть у

розпал голодомору український радянський уряд не міг без дозволу Москви розпо-

рядитися жодним кілограмом зерна. Культурні заклади закривалися або вихоло-

щувалися. Було скасовано відмітні риси республіканської системи вищої освіти, а

замість впроваджених Скрипником шкільних підручників вводилися загальносоюзні.

Централізація й стандартизація зайшли так далеко, що Сталін та його найближче

оточення навіть обговорювали питання про те, щоб узагалі скасувати республікан-

ську структуру Радянського Союзу.

Сталін любив поєднувати драконівську політику з незначними пропагандистськи-

ми поступками. Так, у 1934 р., коли йшла кампанія централізації, столицю України з

Харкова було переведено до її традиційного центру — Києва. У 1936 р. Сталін повто-

рив свій хід. Напередодні «Великої чистки» він дарував народові СРСР нову консти-

туцію, що забезпечувала йому всі громадянські права, якими користувалися грома-

дяни «буржуазних демократій». Він оголосив Верховну Раду, що складалася з палати

Союзу та палати Національностей, найвищим органом державної влади. Він також

підтвердив право республік на вихід із Союзу і збільшив їхню кількість із 4 до 1 1, по-

діливши Середньоазіатський і Кавказький регіони. Знаменитим зразком сталінсько-

го цинізму стала його фраза, сказана в апогеї страхіть 30-х років: «Жити стало кра-

ще, жити стало веселіше».