Стратегія економічного партнерства України та Росії, Детальна інформація

- розробку і введення сучасного механізму надання пільг іноземним, у тому числі й російським інвесторам;

- оптимізацію та спрощення процедур започаткування підприємницької діяльності в Україні;

- прискорення приватизації та розбудови вторинного фондового ринку;

- розширення співробітництва в забезпеченні функціонування національних паливно-енергетичних комплексів, транспортних систем і систем зв'язку з метою збереження та раціонального використання єдиних систем, що склалися в цих галузях;

- раціональна взаємодія в інноваційній сфері на основі прямих зв'язків та міждержавних програм взаємного використання інноваційного потенціалу за умов чіткого захисту інтелектуальної власності України на загальному ринку науково-технічної продукції.

У Договорі про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією висловлено прагнення до узгодження фінансової, грошово-кредитної, бюджетної, валютної, інвестиційної, цінової, податкової, торгово-економічної, а також митної політик, до створення рівних можливостей і гарантій для господарюючих суб'єктів. Держави сприятимуть формуванню і розвитку прямих економічних і торговельних відносин на всіх рівнях, спеціалізації і кооперації технологічно пов'язаних виробництв, підприємств, об'єднань, корпорацій, банків, виробників і споживачів продукції. Передбачено також взаємне забезпечення сприятливих економічних, фінансових та правових умов для підприємницької та іншої господарської діяльності підприємств і організацій обох країн, включаючи стимулювання та взаємний захист інвестицій, а також заохочення різних форм кооперації і прямих зв'язків між господарськими суб'єктами обох держав незалежно від форм власності.

На основі Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією розроблено Договір між Україною та Російською Федерацією про економічне співробітництво на 1998-2007 рр., яким передбачається здійснення програми економічного співробітництва між країнами на цей період.

Співробітництво у фінансовій сфері між Україною та Російською Федерацією повинно бути спрямоване на фінансове забезпечення економічного співробітництва обох держав. Назване вбачається у здійсненні таких заходів:

- зближення нормативно-правової бази у податковій сфері в питанні здійснення зовнішньоторговельних операцій, уникнення при цьому подвійного оподаткування;

- удосконалення регулювання кредитно-фінансових відносин;

- удосконалення організації здійснення міждержавних розрахунків і співробітництва банківських систем та удосконалення організації кореспондентських відносин між Центральним банком Російської Федерації і Національним банком України;

- організація обміну інформацією з питань контролю на ринках цінних паперів.

Враховуючи різний рівень фінансових можливостей держав, а також необхідність забезпечення економічної безпеки України, співробітництво має здійснюватись шляхом укладання окремих угод щодо регулювання фінансових відносин, зближення нормативно-правової бази з фінансових питань та регулярного обміну інформацією.

5. Забезпечення економічної безпеки України у стосунках з РФ

З огляду на нестабільну фінансову ситуацію у Росії і бажання з її боку мобілізувати фінансові ресурси за будь-яку ціну, можна очікувати на більш жорстку позицію Росії стосовно України, наслідком чого може стати:

- припинення практики товарного покриття плати за енергоносії та перехід на суто валютні розрахунки;

- запровадження тих чи інших митних перепон з метою обмеження доступу українських товарів на російський ринок;

- реалізація схем транспортування російської експортної продукції в обхід території України, що може призвести до зниження використання пропускної спроможності транспорт них магістралей, поступової втрати необхідного технічного рівня і падіння ефективності транспортної інфраструктури України;

- активізація зусиль щодо намагань дістати у власність Росії об'єкти колишньої союзної власності, які розміщені зараз на території України. Насамперед йдеться про санітарно-курортні комплекси Криму та інші об'єкти.

Потенційна економічна загроза інтересам України полягає також у намаганні з боку Росії здобути контроль над підприємствами та організаціями машинобудівного, паливно-енергетичного та транспортного комплексів України.

Розвиваючи економічне співробітництво з РФ, Україна з метою зменшення залежності від РФ до рівня, що не становить загрози економічній безпеці країни і робить заздалегідь неефективними будь-які заходи економічного тиску, санкцій чи блокади з російської сторони, має керуватися наступними принципами:

- постійного моніторингу стану українсько-російських відносин в усіх галузях економіки для адекватного та оперативного реагування на можливі негативні тенденції;

- подолання гіпертрофованої залежності української економіки від РФ, для чого проводити політику диверсифікації зовнішньо економічних зв'язків і зовнішньої торгівлі та розвивати імпортозамінне виробництво з критичних позицій;

- збереження, формування і використання у доцільних межах значної комунікаційної залежності РФ від України; активна протидія встановленню контролю з боку РФ над інфраструктурною мережею України;

- пріоритетні зміцнення прямих зв'язків з ресурсомісткими та промислово розвиненими регіонами РФ, чия політика характеризується підвищеним ступенем самостійності;

- включення до складу фінансово-промислових об'єднань, які створюються в життєво важливих для України галузях економіки за участю російських підприємств, нерезидентів України з третіх країн (зокрема західноєвропейських) як балансу для запобігання неконтрольованому наростанню небажаних фінансово-економічних впливів з боку російських суб'єктів;

- переходу до створення замкнених циклів виробництва стратегічно важливої продукції, особливо у військово-промисловому комплексі, машинобудуванні, енергетиці.

В контексті захисту економічних інтересів України найпріоритетнішими залишаються питання забезпечення енергетичної безпеки, зокрема питання:

- диверсифікації джерел енергоресурсного забезпечення України, виходячи не з нинішнього сприятливого стану російсько-українських взаємин, а на випадок їх суттєвого погіршення;

- максимальної преференції та створення сприятливих умов для нарощування власного видобутку нафти та газу на території України, а також участі в освоєнні газо-нафтових родовищ в Туркменістані, Казахстані, Азербайджані та Росії;