Загальнолюдські цінності в поезії Ліни Костенко, Детальна інформація

Загальнолюдські цінності в поезії Ліни Костенко
Тип документу: Контрольна
Сторінок: 4
Предмет: Література
Автор: Олексій
Розмір: 14.3
Скачувань: 4421
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КУЛЬТУРИ І МИТЕЦТВ

Контрольна робота

Предмет: українська література

Тема: Загальнолюдські цінності в поезії

Ліни Костенко

Студента IV курсу

Групи ПР-36

Пояркова Р.В.

Київ - 2000



Зміст.

Гуманістична творчість поетеси.

Пейзажна лірика Ліни Костенко

Зачаровуючі вірші про кохання

а) одна з найбільших людських чеснот - пошанування батьків

б) глибока віра у духовну силу українського народу

Кредо поетеси - залишатьсь назавжди людиною

Література

ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКІ ЦІННОСТІ У ПОЕЗІЇ Л. КОСТЕНКО

Незбагненна сила поетичного слова. Ніжне і гнівно-обурливе, пристрасне і розчулене, воно обережно торкається наипотаємніших струн у наших серцях, викликаючи мелодії радості, смутку, любові, надії.

У кожного з поетів свій неповторний голос, своє особливе бачення світу. Читаючи вірші Тараса Шевченка і Лесі Українки, В. Симоненка і М. Вінграновського, І. Драча і Д. Павличка, ми бачимо багатовимірність, різнобарвність усього, що нас оточує, учимося відчувати, сприймати напівтони і напіввідтінки, глибше усвідомлюємо неповторність кожної миті життя. Українську поезію сьогодні важко уявити без Ліни Костенко (народ. 1930 р.). У її дивовижному за красою і силою поетичному голосі гармонійно поєдналися зворушлива ніжність жінки і твердість духу справжнього борця, філософська заглибленість у проблеми буття і пристрасна емоційність трибуна.

Ліна Василівна Костенко народилася у містечку Ржищеві на Київщині в учительській родині. 1936 р. сім'я переїхала до Києва, де дівчина закінчила середню школу, навчалася в педагогічному інституті. Протягом 1952—1956 рр. Ліна Костенко вчилася в Московському літературному інституті, який закінчила з відзнакою. Вона почала рано друкуватися — ще навчаючись у школі. Перша збірка поетеси «Проміння землі» вийшла друком 1957 р. Серед інших відомих її збірок — «Над берегами вічної ріки» (1977), «Неповторність» (1980), «Сад нетанучих скульптур» (1987), «Вибране» (1989).

За роман у віршах «Маруся Чурай» і збірку поезій «Неповторність» 1987 р. Ліна Костенко удостоєна Державної премії ім. Т. Г. Шевченка. Її твори перекладалися мовами багатьох народів світу.'

Непросто складалася творча доля поетеси. Після блискучого успіху перших трьох книжок — тяжкий шістнадцятирічний період замовчування. Твори Ліни Костенко забороняли друкувати, дві її збірки були «розсипані» уже після набору. Але мужня жінка, самобутня поетеса витримала і цькування влади, і несправедливі закиди критики, і пасивне мовчання «юрби». Сьогодні Ліна Василівна — один із найулюбленіших українських поетів. Щире захоплення читачів викликає сила і яскравість її творчого обдарування, велич і благородство духу.

Ліні Костенко судилося жити в час, коли немодно, „ шкідливо, навіть небезпечно було говорити про загальнолюдські цінності, коли суспільство керувалося девізом, найкраще сформульованим поетом Е. Багрицьким у вірші «ТВС»:

Век поджидает

на мостовой,

Сосредоточен, как часовой.

Но если он скажет:

«Солги», — солги, Но если он скажет:

The online video editor trusted by teams to make professional video in minutes