Терміни з метеорології та гідрології, Детальна інформація

Моренне озеро – озеро, що займає западину серед моренних відкладень.

Морська вода – вода морів і океанів. Середня її солоність – 35 г/л.

Морське повітря – повітряні маси, що формуються над поверхнею моря. Вони характеризуються вологовмістом і зменшеною річною амплітудою температури: взимку він тепліше континентального, влітку – холодніше.

Морський клімат – клімат, особливості якого визначаються переважаючим впливом моря (основними властивостями морського повітря).

Морський лід – лід, що утворюється при замерзанні морської води при температурі нижчої за нуль. При утворенні морського льоду між цілком прісними кристалами льоду опиняються дрібні краплі солоної води, які поступово стікають вниз.

Морські течії – поступальні рухи водних мас в океанах і морях, обумовлені вітром, гравітаційними причинами, різною щільністю води.

Мусони – стійкі вітри нижнього шару тропосфери, що протилежно змінюють свій напрямок два рази на рік. Зимовий мусон має напрямок з суходолу на море, літній – з моря на суходіл. Характерні райони мусонів – східні узбережжя материків, а також тропічні широти північної півкулі.

Мутність води – концентрація твердих зважених частинок в водах потоків та водойм. Одиниці виміру – г/м3 чи мг/л.

Н

Навітряний схил – схил якого-небудь орографічного елементу, обернений в сторону звідки дме вітер.

Надмірне зволоження – переважання опадів над випаровуванням. Характерне для вологого клімату.

Налідь – льодяне утворення, що виникло внаслідок замерзання води, що виходить з тріщини льоду на його поверхню. Може утворюватись на поверхні ґрунту внаслідок виходу на поверхню ґрунтових вод.

Наст – льодяна корка на поверхні снігового покриву. Утворюється внаслідок короткочасного підтавання верхнього шару снігу.

Низинні болота (евтотрофні) – болота ґрунтового живлення, що розвиваються в умовах забезпечення ґрунтовими водами, багатими солями. Мають площину поверхню і багату різноманітну рослинність.

Низхідне джерело – джерело, що живиться з водотривкого пласта, в якому рівень води знаходиться вище місця виходу джерела на поверхню.

Низький антициклон – антициклон, що розвивається в холодному повітрі і починається у поверхні Землі.

Норма стоку – середнє значення стоку за певний період часу, що підраховується по багаторічним спостереженням.

Нуль графіка водомірного посту – умовна горизонтальна площина, від якої відраховують висоту рівня води на даному посту. Він назначається завжди нижче найнижчого рівня води, щоб висоти рівня завжди залишались додатніми.

О

Обвалування – загромадження земляними валами території для захисту від затоплення водами прилеглих водойм.

Обводнення – підвищення водозабеспечення господарських та побутових заходів в маловодних районах шляхом використання місцевого стоку і підземних вод чи каналами з районів, забезпечених водою.

Об(єм водосховища, повний - об(єм чи вміст геометричної фігури, утвореної чашею водосховища і поверхнею води в ній. Вимірюється в м3 чи км3.

Об(єм стоку – кількість води, що проходить через створ водостоку за деякий період часу. Для підрахування об(єму стоку необхідно середні витрати води помножити на число секунд за певний період часу. Одиниці – км3.

Огиви – смуги на поверхні льодовика у вигляді більш чистого та забрудненого льоду.

Озера – водойми повільного водообміну, розташовані в заглибинах суходолу і не пов(язані протоками з морями та океанами.

Озерні відкладення – осадові утворення, що накопичуються в озерних басейнах. Представлені сортованими осадками різного складу: від пісків до глин.

Озерність, коефіцієнт озерності – відношення суми площі водної поверхні озер до площі всього басейну.

Озон в атмосфері – трьохатомарний кисень (О3). В нижніх шарах атмосфери його вміст незначний. Найбільша його концентрація в стратосфері між висотами 10 і 40 км. Озон значно поглинає ультрафіолетову радіацію.

Озонові дири – зменшення вмісту озону в стратосфері на 10-40%. Пов(язано це з дією фреонів, зменшенням кількості кисню при запусках космічних кораблів та польотами реактивних літаків. Чітко виявляється при надмірно низьких температурах.

Океанічні жолоби, западини – довгі вузькі зниження дна океанів з глибиною більше 6000 м. Є зоною субдукції, тобто зоною занурювання більш важкої океанічної тектонічної плити під більш легку – материкову.