Терміни з метеорології та гідрології, Детальна інформація

Льодовий режим – чергування процесів утворення, танення та переміщення льоду в річках та водоймах.

Льодовик – багаторічні природні накопичення льоду на земній поверхні, що рухаються. Утворюються з твердих атмосферних опадів в тих районах, де протягом року відкладається більше, ніж відтає та випаровується.

Льодовикове молоко – мутно-біла від зважених наносів вода бурхливих підльодовикових потоків.

Льодовикове озеро – озеро, що виникло в заглибинах поверхней, пов(язаних з діяльністю льодовика. Широко представлені в Карелії, Фінляндії, на Кольському півострові, Лабрадорі тощо.

Льодовиковий вітер, стоковий вітер – вітер, що дме над льодовиком вниз по течії останнього. Зумовлений охолодженням повітря поверхнею льоду.

Льодовиковий язик – частина долинного льодовика, що лежить нижче снігової лінії. Тут відбуваються зменшення льодяної маси внаслідок танення.

Льодовикові щити, покриви, куполи – льодовики розтікання, в яких напрямок руху і форма не залежать від рельєфу земної поверхні, а зумовлені радикальним розтіканням льоду (з одного центру). Профіль поверхні має вигляд напівовалу. Розвиваються тільки там, де снігова лінія опускається до рівня океану.

Льодові явища – складові льодового режиму річки. До них належать: шуга, донний лід, поверхневий лід, забереги, затори, зажори.

Льодопад – ділянки льодовика, розбиті глибокими розселинами і тріщинами на окремі глиби. Утворюються в місцях крутого перегину повздовжнього профілю ложа льодовика.

Льодостав – стан поверхні водойми, покритої шаром льоду.

Льодохід – рух крижин на річках.

Льодяна кірка – шар льоду, що утворюється на поверхні ґрунту чи на деякій глибині під поверхнею в умовах чергування відлиг та морозів.

Льодяна хмара – хмара, складена з льодяних кристалів. До них належать хмари верхнього ярусу вище 6000 м над земною поверхнею: перисті, перисто-купчасті, перисто-складні.

Льодяне сало – накопичення на поверхні води змерзлих льодяних голок у вигляді плям чи тонкого суцільного шару сірувато-свинцового кольору, що має вигляд застиглого сала.

Льодяний дощ – замерзлі при випадінні краплі дощу, коли нижній шар повітря має від(ємну температуру.

Льодяний покрив – лід, що утворюється в холодний період року на поверхні океану, моря, озера, річки. В високих широтах існує постійно протягом року.

Льодяні голки - дуже дрібні крижані кристали розміром до 1 мм, що парять в повітрі.

М

Майна – теж, що й “ополонка”, ділянка чистої води в нерухомому льодяному покриві річки. Утворюється на річках в місцях зі швидкою течією, в зонах виходу підземних вод тощо.

Макроклімат – клімат великих географічних регіонів.

Максимальна температура – найвища температура повітря, ґрунту чи води протягом певного проміжку часу: доби, місяця, року чи за багаторічний період.

Максимальний термометр – ртутний термометр, який фіксує найвищу температуру між двома термінами спостереження.

Мала вода – найнижчий рівень води в морі чи океані при відпливі.

Межень - період внутрирічного циклу, протягом якого в річці спостерігаються стійкі низькі рівні і витрати води. В помірних широтах розрізняють зимову і літню межені.

Мезосфера – шар атмосфери між стратосферою і іоносферою від 40 км до 80 км. Характеризується зниженням температури від 00 до –900С.

Мезотрофні болота – перехідні болота від низинних до верхових.

Меліорація клімату – покращення клімату шляхом зміни кліматичного режиму в потрібну людині сторону: насадження лісосмуг, зрошення, обводнення тощо.

Металімніон – шар води в водоймах, в межах якого в період літньої прямої стратифікації температура різко знижується із збільшенням глибини.

Метеори – короткочасні спалахи в атмосфері, що виникають при вторгненні в неї з космічною швидкістю невеликих твердих частинок.

Метеорологічна ракета – ракета, призначена для досліджень верхніх шарів атмосфери (виміру тиску, температури, складу повітря тощо).