Терміни з метеорології та гідрології, Детальна інформація
Терміни з метеорології та гідрології
Грязьові озера – озера, багаті цілющими грязями з мінеральними та органічними сполуками.
ГТК – гідрометричний коефіцієнт, який характеризує зволоженість даної території
,
де Р – сума опадів в міліметрах за період з температурами вищими 10 0С;
- сума температур в графіках за цей час.
Губа – морська затока півночі Росії, що глибоко вдається в суходіл.
Гумідний клімат – клімат, в якому кількість опадів перевищує випаровування, а надлишки води чи накопичуються, чи стікають у вигляді річок.
Густота річкової мережі – відношення суми довжин всіх річок басейну до площі басейну.
Д
Дельта – форма жерла річки у вигляді окремих проток, рукавів, що виникають внаслідок великої кількості наносів, що переносить річка.
Дефіцит вологості – різниця між пружністю насичення та фактичною пружністю повітря, визначена в мб.
Джерело – природний вихід на земну поверхню підземних вод.
Дзеркало вод – водна поверхня озера, водосховища, верхня межа ненапорних підземних вод в водоносному шарі.
Диск Секкі – прилад для виміру прозорості води в водоймах.
Дистрофне озеро – озеро, бідне на речовини живлення, поширені в заболочених місцях.
Добова амплітуда – різниця між найвищим та найнижчим значеннями за добу метеорологічного елемента.
Довгохвильове випромінювання – випромінювання в діапазоні хвиль від 4 до 120 мк.
Довжина річки – відстань річки від витоку до гирла.
Донний лід – лід, що утворюється на дні водойми при опусканні переохолоджених мас води.
Донні відкладення – накопичення твердого матеріалу на дні водойми.
Дощ – рідкі опади, що випадають з хмар у вигляді крапель діаметром від 0,5 мм і більше.
Дрейф льоду – рух льоду в морі, викликаний вітрами і течіями.
Дрейфові течії – див. вітрові течії.
Е
Евтотрофне озеро – водойм з великим вмістом поживних речовин, в якій створюються сприятливі умови для розвитку рослинності.
Екваторіальна депресія - смуга низького атмосферного тиску, що охоплює земну кулю на екваторіальних широтах, і зміщується в травні – вересні на 150 – 200 північної широти. З екваторіальною депресією пов(язана зона конвергенції і активної конвекції.
Екваторіальне повітря – повітряні маси, що формуються в області екватора. Характеризуються температурами 260 – 280 С, високою насиченістю вологою.
Екваторіальний мусон – див. тропічний мусон.
Екзосфера – зовнішня частина земної атмосфери, що розташована на висоті біля 800 км. Складена з водню, гелію.
Епілімніон – верхній шар води в озерних водоймах.
ГТК – гідрометричний коефіцієнт, який характеризує зволоженість даної території
,
де Р – сума опадів в міліметрах за період з температурами вищими 10 0С;
- сума температур в графіках за цей час.
Губа – морська затока півночі Росії, що глибоко вдається в суходіл.
Гумідний клімат – клімат, в якому кількість опадів перевищує випаровування, а надлишки води чи накопичуються, чи стікають у вигляді річок.
Густота річкової мережі – відношення суми довжин всіх річок басейну до площі басейну.
Д
Дельта – форма жерла річки у вигляді окремих проток, рукавів, що виникають внаслідок великої кількості наносів, що переносить річка.
Дефіцит вологості – різниця між пружністю насичення та фактичною пружністю повітря, визначена в мб.
Джерело – природний вихід на земну поверхню підземних вод.
Дзеркало вод – водна поверхня озера, водосховища, верхня межа ненапорних підземних вод в водоносному шарі.
Диск Секкі – прилад для виміру прозорості води в водоймах.
Дистрофне озеро – озеро, бідне на речовини живлення, поширені в заболочених місцях.
Добова амплітуда – різниця між найвищим та найнижчим значеннями за добу метеорологічного елемента.
Довгохвильове випромінювання – випромінювання в діапазоні хвиль від 4 до 120 мк.
Довжина річки – відстань річки від витоку до гирла.
Донний лід – лід, що утворюється на дні водойми при опусканні переохолоджених мас води.
Донні відкладення – накопичення твердого матеріалу на дні водойми.
Дощ – рідкі опади, що випадають з хмар у вигляді крапель діаметром від 0,5 мм і більше.
Дрейф льоду – рух льоду в морі, викликаний вітрами і течіями.
Дрейфові течії – див. вітрові течії.
Е
Евтотрофне озеро – водойм з великим вмістом поживних речовин, в якій створюються сприятливі умови для розвитку рослинності.
Екваторіальна депресія - смуга низького атмосферного тиску, що охоплює земну кулю на екваторіальних широтах, і зміщується в травні – вересні на 150 – 200 північної широти. З екваторіальною депресією пов(язана зона конвергенції і активної конвекції.
Екваторіальне повітря – повітряні маси, що формуються в області екватора. Характеризуються температурами 260 – 280 С, високою насиченістю вологою.
Екваторіальний мусон – див. тропічний мусон.
Екзосфера – зовнішня частина земної атмосфери, що розташована на висоті біля 800 км. Складена з водню, гелію.
Епілімніон – верхній шар води в озерних водоймах.
The online video editor trusted by teams to make professional video in
minutes
© Referats, Inc · All rights reserved 2021