Літопис незалежної доби, Детальна інформація
Літопис незалежної доби
Ворог укритись не зможе:
Видрем у нього всі втрати,
Ти допоможеш нам, Боже.
Василь Щурат
Вони не повернулися з “січового походу”.
Із проголошенням 1 листопада 1918 р. ЗУНР багато саджавських селян пішли добровольцями до Української Галицької Армії (УГА). У боях за волю України в 1918-1920 рр. загинули наші односельчани:
Мочернюк Микола Федорович
Кузьмин Федір Ількович
Кузьмин Яків Андрійович
Христан Ілько Якович
Боднар Іван Миколайович
Христан Григір
Півторак Михайло
Зубко Олекса
“Гей, терниста доріженька
В'ється круто під гору, -
Ми життя дамо за матір,
За Вкраїну пресвяту”
(Юрій Шкрумеляк, “Січовий похід”).
Австрійське панування: Саджавка в 19 – на початку 20 століття.
Після першого поділу Польщі в 1772 році Саджавка, як і вся Галичина, була окупована Австрійською імперією. Село було підпорядковане Надвірнянській домінії Станиславівського округу новоутвореного Королівства Галіції і Лодомерії.
У 1867 р. було створено Надвірнянський повіт на чолі зі старостою.
Переломним в історії нашого краю став 1848 р., коли австрійський цісар Фердинанд видав указ про скасування панщини в Галичині. Селяни стали рівноправними громадянами Австро-Угорщини. На честь цієї події в центрі Саджавки (біля старої школи) був поставлений пам'ятний хрест і посаджено чотири липи.
У 1857 р. в Саджавці проживало 1963 чол. населення, було 393 га орної землі і 1224 га присадибної. Однак у 60-х роках 19 ст. більш як половина населення села померла від холери. Ще й досі на околиці села є так званий “холерний цвинтар”.
На початку 20 ст. через село прокладено залізницю “Делятин – Коломия”. Перший паровий локомотив проїхав біля села в 1905 році.
У 1912 році зведено церкву Святої Покрови.
У 1910 р. з ініціативи свідомих мешканців засновується Товариство “Січ”, першим головою якого був Іван Данилюк. Члени “Січі” проводили завзяту боротьбу з алкоголізмом. Багато січовиків, а за ними й свідомих селян вступають до товариства “Відродження”, яке очолив парох Саджавки о.Ісидор Бобикевич.
Під час Першої світової війни (1914-1918 рр.) територія Саджавки стала ареною запеклих боїв між російськими та австро-угорськими військами.
У 1918 році Австро-Угорщина, зазнавши поразки в Першій світовій війні, розпалася. Над нашим краєм нависла загроза польської окупації.
Джерело:
Видрем у нього всі втрати,
Ти допоможеш нам, Боже.
Василь Щурат
Вони не повернулися з “січового походу”.
Із проголошенням 1 листопада 1918 р. ЗУНР багато саджавських селян пішли добровольцями до Української Галицької Армії (УГА). У боях за волю України в 1918-1920 рр. загинули наші односельчани:
Мочернюк Микола Федорович
Кузьмин Федір Ількович
Кузьмин Яків Андрійович
Христан Ілько Якович
Боднар Іван Миколайович
Христан Григір
Півторак Михайло
Зубко Олекса
“Гей, терниста доріженька
В'ється круто під гору, -
Ми життя дамо за матір,
За Вкраїну пресвяту”
(Юрій Шкрумеляк, “Січовий похід”).
Австрійське панування: Саджавка в 19 – на початку 20 століття.
Після першого поділу Польщі в 1772 році Саджавка, як і вся Галичина, була окупована Австрійською імперією. Село було підпорядковане Надвірнянській домінії Станиславівського округу новоутвореного Королівства Галіції і Лодомерії.
У 1867 р. було створено Надвірнянський повіт на чолі зі старостою.
Переломним в історії нашого краю став 1848 р., коли австрійський цісар Фердинанд видав указ про скасування панщини в Галичині. Селяни стали рівноправними громадянами Австро-Угорщини. На честь цієї події в центрі Саджавки (біля старої школи) був поставлений пам'ятний хрест і посаджено чотири липи.
У 1857 р. в Саджавці проживало 1963 чол. населення, було 393 га орної землі і 1224 га присадибної. Однак у 60-х роках 19 ст. більш як половина населення села померла від холери. Ще й досі на околиці села є так званий “холерний цвинтар”.
На початку 20 ст. через село прокладено залізницю “Делятин – Коломия”. Перший паровий локомотив проїхав біля села в 1905 році.
У 1912 році зведено церкву Святої Покрови.
У 1910 р. з ініціативи свідомих мешканців засновується Товариство “Січ”, першим головою якого був Іван Данилюк. Члени “Січі” проводили завзяту боротьбу з алкоголізмом. Багато січовиків, а за ними й свідомих селян вступають до товариства “Відродження”, яке очолив парох Саджавки о.Ісидор Бобикевич.
Під час Першої світової війни (1914-1918 рр.) територія Саджавки стала ареною запеклих боїв між російськими та австро-угорськими військами.
У 1918 році Австро-Угорщина, зазнавши поразки в Першій світовій війні, розпалася. Над нашим краєм нависла загроза польської окупації.
Джерело:
The online video editor trusted by teams to make professional video in
minutes
© Referats, Inc · All rights reserved 2021