Літопис незалежної доби, Детальна інформація

Гандзюк Р. “Надвірна. Історичний нарис”. - Івано-Франківськ, 1999.

Просвітня зоря:

Саджавка в 1918 – 1939 рр.

З проголошенням 1 листопада 1918 р. Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР) Саджавка оживає, радіє свою державою. На захист молодої держави стала Українська Галицька Армія (УГА). В її лавах воювали проти польських окупантів і добровольці з нашого села.

Однак у вирі боротьби ЗУНР не втрималася. З 1919 р. по 1939 р. Саджавка перебуває під польською займанщиною.

Протягом 1920-их років у селі спостерігається національно-культурне відродження. Відновлює свою діяльність товариство “Січ”, оживає товариство “Просвіта”, яке очолив парох села о. Ісидор Бобикевич. Згодом головою “Просвіти” стає Василь Андрушко.

У 1925 році в Саджавці збудовано першу читальню “Просвіти” в долішньому кінці села. У 1927 році зведено другу читальню. Навколо читалень “Просвіти” гуртується майже вся молодь, що прагнула збагатитися знаннями про свій народ.

Аматорські гуртки, створені при читальнях, давали театральні вистави не лише в Саджавці, але й у Делятині, Надвірній, Коломиї.

При читальнях “Просвіти” засновується жіноче товариство “Союз Українок” (очолила Дарія Андрушко); гурток “Сільського Господаря” (перший голова Михайло Добощук); Спортивне Товариство з ланками копаного м'яча, відбиванки й настільного тенісу; кооперативна крамниця “Прут”.

З ініціативи активіста “Просвіти” Василя Лащука посеред села при головній дорозі була висипана стрілецька могила на честь героїв визвольних змагань 1918-1920 рр.

У 1937 році в Саджавці виникає Товариство радикальної молоді ім. М.Драгоманова “Каменярі”, головою якого обрано Онуфрія Томащука.

1938 року польська влада закриває в селі обидві читальні “Просвіти”.

Протягом 1930-их років широку діяльність розгорнули в Саджавці підпільні осередки Української Військової Організації (УВО) та Організації Українських Націоналістів (ОУН). Під їх проводом виростало покоління молодих, ідейних патріотів-націоналістів.

Джерело: Сербенюк М. “Саджавка над Прутом”, - Гуцульщина, 1985, № 1З історичних джерел:

Кількість населення Саджавки у 18-20 століттях.

1781 рік – 623 чол.

1857 рік – 1963 чол.

1900 рік – 2718 чол.

1921 рік – 2674 чол.

1931 рік – 3024 чол.

1959 рік – 3080 чол.

1963 рік – 3206 чол.

1970 рік – 3025 чол.

1998 рік – 3364 чол.

Історія у спогадах очевидців

“За двадцять років, всупереч польській окупації, Саджавка національно дозріла й завдяки своїм національно-громадським установам, а зокрема УВО й особливо ОУН, досягла високої національної свідомості й зайняла передове місце серед громад усієї Галичини, а в Надвірнянськім повіті була безконкуренційно найсвідомішим українським селом”.

(Із нарису Михайла Сербенюка “Саджавка над Прутом”)А ми тую славу піднімемо...

Визвольні змагання 1940-1950-их років.

У вересні 1939 року, після розгрому Польщі гітлерівською Німеччиною, в наш край з “визвольною місією” прийшли радянські війська. Жителі Саджавки стали громадянами Радянського Союзу.

Із встановленням радянської влади у селі заборонено діяльність усіх національних товариств, обидві читальні “Просвіти” перетворено на клуби.