Літопис незалежної доби, Детальна інформація

У 1940 р. падають перші жертви сталінських репресій. Заарештовано члена ОУН Якова Михасюка, який гине в надвірнянській тюрмі. Органами НКВС схоплено молодого науковця і письменника Івана Давидяка, обставини смерті якого невідомі до цих пір. Репресовано і вивезено в Сибір голову Товариства “Каменяр” Онуфрія Томащука та кооперативних діячів Степана Мельника й Федора Якубяка.

Та початок радянсько-німецької війни в червні 1941 року перекреслив ворожі плани. Протягом 1941 – 1944 років Саджавка була окупована Німеччиною. Понад 500 саджавчан за цей період вивезено на каторжні роботи до Великого Рейху.

Незважаючи на терор нових окупантів у Саджавці організовується під керівництвом ОУН відділ охорони села. Одночасно створюється спільно з сусідніми селами Самооборонний Кущовий Відділ (СКВ). Восени 1943 року загони СКВ з участю саджавської боївки ОУН здобули без жодного пострілу місто Делятин.

Багато юнаків із Саджавки поповнили військово-вишкільні курси в таборах УПА. 12 добровольців з нашого села у складі дивізії “Галичина” брали участь у боях під Бродами (1944 р.).

28 липня 1944 року німецька окупація Саджавки закінчилася, у селі вдруге встановлено радянську владу. 280 саджавчан було мобілізовано до Червоної армії, з яких 65 чоловік загинуло на фронтах Другої світової війни.

У Саджавці й навколишніх селах розгортається затяжна збройна боротьба Української Повстанської Армії проти московсько-більшовицького засилля, яка тривала до початку 1950-их років.

Ольга Кобилянська в Саджавці

Чарівні Карпати та швидкоплинний Прут зачарували гірську орлицю – Ольгу Юліанівну Кобилянську.

Документально встановлено, що вона бувала у селі Саджавка в 1918, 1928 і 1929 роках. Тут проживала з 1905 до 1941 р. її добра знайома, товаришка юних літ Марія Бобикевич (1859-1942 рр.) – дружина священика Сидора Бобикевича.

У листі від 25 липня 1928 р. О.Кобилянська писала:

„Від вчера, то є 24-го, я в Саджавці, тут дуже добрий воздух і мені мило й добре”.

Донька Марії Бобикевич Клавдія згадувала:

„Теплі літні вечори переживалися спільно на ганку. Під шум Прута, що блистів у світлі місяця, велися цікаві балачки про мистецтво, музику...”

Будинок, де зупинялася письменниця, і зараз стоїть у Саджавці на тихій вулиці, названій її іменем. До 125-річчя з дня народження О.Кобилянської на цьому будинку встановлено меморіальну дошку (4 грудня 1988 року).

Літопис незалежної доби

1991 - Відкриття пам’ятника Т.Г. Шевченку біля школи.

Освячення символічної могили борцям за волю України.

Християнське перепоховання односельчан – жертв сталінських репресій у братській могилі в Ланчині.

1992 - Освячення пам’ятного хреста за р. Прутом в честь воїнів УПА, що загинули від рук більшовиків.

Відзначення 500-річчя перших історичних згадок про Саджавку.

1994 - Збудовано і освячено капличку в Березині на місці загибелі легендарного „Сича”.

Утворення сільського хору „Гомін”.

1998 - Ліквідація колективного господарства та розпаювання колгоспної землі.

1999 - Введено в дію новий корпус початкової школи.

2000 - Освячення нової греко-католицької церкви Святої Покрови.

2002 - Урочисте відзначення 60-річчя УПА.

2003 - Відкриття музею історії села Саджавка.



Історія освіти в Саджавці

Австрійський період