Вірменська мова та її зв'язки з іншими індоєвропейськими мовами, Детальна інформація

Морфологічні ізоглоси:

словотворчий суфікс *-sko за допомогою якого у вірменській, слов’янських, литовській, германських, фракійській мовах утворюється від іменника прикметник з значенням походження.

суфікс *-lo дієприкметника у слов’янських та вірменській мовах.

закінчення локативу множини –su в слов’янських, балтійських, індоіранських мовах, можливо у вірменській.

Виявляється велика кількість лексико-семантичних груп, наприклад:

Слова, що позначають простір.

вірм.derbuk “місце, важке для проходження”, праслов.*dbrba “циліна”

рос. “дебри”.

вірм. ezr “край”, ст-слов. jazb, праслов. *azera, болг.езеро, рос. озеро.

вірм. berj “вершина”, ст-слов. br\x0115gb “берег,височина”, рос. берег,

польс. brzeg.

Слова, що позначають явища природи.

вірм. m\x0113g “туман”, ст.-слов. mbgla, рос. мгла, чес. mha.

вірм. c’urt “холодний” < sk’ue r-do, ст-слов. s\x0115verb<*k’\x0113 u\x02D8ero, рос.

север, дв.-англ.sceor<*sku-ro.

    вірм. \x0135er “тепло”, ст.-слов. goritb “гореть”, рос. жар.

Тваринний світ

вірм.kku “зозуля”, рос. “кукушка”, чес. kuka\x010Dka, польс. kuku\x0142ka, лат. cuculus.

вірм. mr\x0135iwn “мурашка”, рос. муравей, чес. mravenec.

вірм. boys “рослина”, bun корень, прасл. *bylb трава, ст-слов. bylie

трава, укр. билля “стебло”, польс.byle “куст”.

вірм. osi “колюча рослина”, ст-слов. osьtb, “осот”, укр. “ост”, рос.

осока.

вірм. xot “трава”, укр.,рос.хвощ.

Антропологічна лексика.

Вірм. lezu “язик”, ст-слов. jezyk, рос. язык lie\x017Euvis, і.-є. *dngua.

Вірм. akn, “око” a\x010Dk “очі”, ст-слов. око, o\x010Di.

Вірм. sirt “серце”, і.-є. *kerd, ст-слов. srbьdьce, рос. сердце, чес. srdce,

англ. heart.

Родичі.