Вірменська мова та її зв'язки з іншими індоєвропейськими мовами, Детальна інформація

вірм. mayr, ст-слов. mater, дв-рус. мати, рос. мать, укр. мати, чес.,слов. matka.

вірм. dustr “дочка”, і.-є. *dhugh\x2202t\x0113r прасл. dьkti, чес. dcera.

вірм. taygr, ст-слов. deverb, болг. девер, слов.dever.

Лексика, пов’язана з трудовою діяльністю.

вірм.araur плуг, і.-є. *ar “пахати”, ст-слов. orati “пахати”.

вірм. tekem “ткати”, і.-є. *tek “ткати”, ст-слов. tьko.

Астральна лексика.

вірм.garun “весна”, ст-слов. vesna, рос., укр, бол. весна.

вірм. a\x0161un, бол. есен, словен.jesen, укр. осінь.

вірм. jmern, прасл. zima.

Назви помешкань і пов’язані з цим речі.

вірм. tun “дім”, і.-є. *dom, прасл. domb/

вірм. ankwin “кут”, і.-є. *ang-, ст-слов. ogblb, чес. kout, польс. kat, укр.

кут.

Прислівники.

вірм. ver “верх”, і.-є. *uperi- , ст-слов. verchb, чес. vrch, укр. верх.

вірм. ni “вниз”, і.-є. *ni-, ст-слов. nizb, польс. niz, укр. низ.

Займенники.

вірм. es “я”, ст-слов. azb, рос., укр. я, польс. ja.

вірм. du “ти”, ст-слов. ty, лат. t\x016B, рос., укр. ти.

вірм. na “він, во6на, воно”, ст-слов. onь, ono, ona.

Отже, як ми бачимо, вірменська мова є своєрідною, унікальною мовою. ЇЇ зв’язки з іншими мовами століттями примушували гадати вчених про її походження. Не менш цікавим є і оригінальне вірменське письмо, створене Месропом Маштоцем. Виникнення вірменського письма пов’язано з прийняттям християнства вірменами у 301р., та необхідністю створення богомільної літератури на вірменській мові. Вірменське письмо має фонетичний характер. Спочатку алфавіт складався з 36 знаків, кожний з яких відповідав певній фонемі. Комбінація знаків не характерна для вірменського письма. Винятком є знаки nl (з n + l ) для голосного [u] та L| (з t + l), яке вимовляється як [ev]. Обидва знаки в алфавіті Месропа Маштоца були відсутніми. Приблизно після 12 ст. в алфавіт вводяться ще дві графеми: знак о [o] для дифтонга wl [aw] та знак $ для [f]. Літери вірменського письма до переходу на арабські цифри мали також і цифрове значення: вони визначали цифри від 1 до 9999. Питання про джерела та характери прототипів не отримало однозначного вирішення. Загальні принципи побудови алфавіту Месроа Маштоца (напрям письма зліва направо, наявність знаків для позначення голосних, окреме написання літер, їх використання в якості цифр) вказують на можливий вплив грецького фонетичного письма. Месроп Маштоц міг частково використовувати так звані Даніілові письмена (22 знаки), які приписують сірійському єпіскопу Даніілу; можливе використання одного з варіантів арамейського письма, а також пехлевійського курсиву. Форма знаків вірменського алфавіту з часом змінювалась. З 5 по 8 ст. використовувалось так зване унціальне письмо (еркатигир), яке мало декілька різновидів. Після 12 ст. встановилось кругле письмо (болорагир), пізніше – скорописи і курсиви. Деяку схожість з вірменським письмом має грузинське письмо (хуцурі) та алфавіт кавказьких албанців.

Використана література:

Капанцян Гр. Хайаса – колыбель армян. Е., 1948

Лингвистический энциклопедический словарь. Гл.ред. В.Н.Ярцева. Москва, 1990

А.Гарибян. К вопросу о месте и значении армянского языка в системе индоевропейских языков. М., 1960

Л.А.Сараджева. Армяно-славянские лексико-грамматические параллели. Е., 1980

Г.Б.Джаукян. Очерки по истории дописьменного периода армянского языка. Е., 1967

Габриелян Ю.И. Г.Гюбшман и проблема места армянского языка среда индоевропейских. Е., 1988

PAGE 2