Вільногорське скло, Детальна інформація

Склоутворення. Цей етап характеризується тим, що наприкінці етапу скломаса стає прозорою. В ній вже відсутні не проварені частки шихти, адже вона ще пронизана великою кількістю бульбашок та звивин і залишається неоднорідною. Для звичайного тарного скла цей етап скінчається при 1150-12000С.

Освітлення. На цьому етапі скломаса стає менш в’язкою, звільняється від видимих газоподібних включень. Для тарного скла освітлення закінчується при 1400-15000С. В’язкість скломаси при цьому складає близько 10-12Па*с.

Гомогенізація. Процес гомогенізації дуже важливий. В скловарних печах для тарного скла гомогенізація повинна проходити дуже швидко тому, що виробництво характеризується великими з`ємами.

На цьому етапі скломаса інтенсивно перемішується за допомогою бурління. До кінця цього етапу скломаса звільняється від звивин, стає однорідною. Бурління скломаси стисненим повітрям дозволяє підвищити виробництво печей та покращити якість скломаси. Однак бурління застосовують лише на печах для варіння темно-зеленого та коричневого скла. Сопла розташовуються в зоні чистого дзеркала скломаси. Кількість сопел залежить від потужності печі. Так для печі №1 кількість сопел дорівнює 7 вони розташовані в ряд на відстані 500 мм одна від другої. Для печі №3 кількість сопел дорівнює 13 і розташовані вони у шаховому порядку.

Охолодження скломаси. В’язкість провареної скломаси дуже низька для виробки виробів. Тому для того, щоб можна було відформувати вироби необхідно знизити температуру приблизно на 200-3000С порівняно з температурами освітлення та гомогенізації. Охолодження скломаси протікає до температури 12000С для створення необхідної в‘язкості при формуванні виробів.

Дуже важливо, щоб під час охолодження не виникало порушення рівноваги між розплавом та газами. В цьому випадку виникають пороки – пузирі та вторинна „мошка”, звільнитися від яких практично не можливо тому, що в’язкість скломаси вже висока.

Варіння тарного скла проводиться у проточних ванних печах безперервної дії. Ванна скловарна піч представляє собою складний теплотехнічний агрегат, конструкція якого залежить від способу підігріву, напрямку руху димових газів, способу розділення басейну та полум’яного простору. Вона складається з робочої камери, пальників, пристроїв для використання тепла димових газів, перевідних клапанів, фундаментів, опор та каркасу. Напрямок руху газів в великих регенеративних печах поперечний, а в малих – підковоподібне або поздовжньо – поперечне. При виробці склотари звичайно використовують скловарні печі з поперечним напрямком руху полум’я, бо вони дозволяють краще регулювати тепловий режим по довжині печі, створювати необхідні теплові умови в зонах варіння, освітлення та гомогенізації. В регенеративних печах з поперечним рухом полум’я можна використовувати секційні регенератори, які дозволяють регулювати температуру підігріву повітря для відповідного пальника. Схема печі представлена на рисунку 3.1.

При невеликих розмірах та високій продуктивності печей використовують підковоподібний та поздовжньо – поперечний рух полум’я. Такі печі більш компактні, в них можна більш повно використовувати паливо, забезпечувати потрібну настильність факелу. однак в цих печах важко регулювати температуру в окремих зонах. Схематично піч з підковоподібним рухом полум’я зображена на рисунку 3.2.

Найбільш продуктивними є проточні печі з пристроєм для бурління скломаси, без виробного басейну. Крім того процес перемішування та освітлення протікає у тонкому шарі скломаси. Шихту та склобій можна подавати в зону варіння по похилому лотку. Перемішування скломаси в зоні варіння бурлінням дозволяє прискорити процеси силікато – і склоутворення. Тонкошарове освітлення дозволяє здійснити більш кращий прогрів скломаси і інтенсифікувати процес. Завдяки цьому прямоточні печі забезпечують високу продуктивність при досить невеликих розмірах.

Основною вимогою до конструкції високопродуктивних промислових скловарних печей з полум’яним прогрівом - забезпечення високотемпературних режимів варіння скла до 1600-16500С. Цьому повинні відповідати конструкції завантажувальних кишень, газопальникових пристроїв і протоків.

Завантажувальні кишені повинні бути закритими, для попередження вибивання факелу та підсмоктування холодного повітря. Особа увага повинна приділятися до раціонального розміщення факелу та високому ступеню прогріву повітря(до 1400-4500С).

Характеристика скловарних печей.

Скловарна піч №1

Кладка ванної печі

Басейни варильної та робочої частин, відповідальні конструкції – вльоти, проток, арка торцевої стіни бакор.

Полум’яний простір варильного простору бакор.

Робоча частина динас.

Дно печі шамот, бакорова плитка.

Головне зведення та зведення

робочої частини, зведення регенераторів склодинас.

Регенератори динас, шамот.

Насадка шамот.

Варіння забезпечується спалюванням газу у надлишку повітря \x03B1=1-1,2. повітря пропускається крізь регенератори де воно підігрівається до температури 9000С. Якість проварювання забезпечується системою барботування. На печі №1 працює 7 точок, що розташовані в ряд на відстані 500 мм одна від одної. Скломаса відбирається крізь два фідери, які мають самостійне опалення природним газом і мають три робочі зони. Температура по зонам задається в залежності від з’єму скломаси та асортименту на фідері. На печі №3 працює 13 точок , що розташовані у шаховому порядку

Ванна скловарна піч безперервної дії, регенеративна, проточна, з поперечним напрямком руху полум’я. піч має три пари пальників. Басейни варильної та робочої частин поєднані протоком.

Параметри печі

Загальна площа печі 60м2.

Площа варильної частини 56м2.

Площа робочої частини 15м2.

Глибина варильного басейну 900мм.

Глибина виробного басейну 500мм.