Аналіз сучасного стану розвитку системи споживчої кооперації, Детальна інформація

У комплексі завдань зміцнення фінансового стану важливе місце займає питання ефективного використання матеріально-технічної бази системи.

Насамперед визначення оптимальних розмірів постійного капіталу необхідного для виконання статутних завдань. Передусім мова йде про остаточне вирішення долі законсервованих кооперативних об'єктів, частка яких у загальній вартості майна становить 22 відсотки. Надалі не можна допускати, щоб кооперативне майно на півмільярда гривень роками залишалося мертвим капіталом.

Нині 30—40 відсотків основного капіталу законсервовано в Херсонській, Тернопільській і Полтавській облспоживспілках. Сплачуються податки на землю, витрачаються кошти на охорону, а об'єкти руйнуються та розтягуються.

Аналогічна ситуація і з п'ятьмастами об'єктами незавершеного будівництва. На сьогоднішній день у них відвернуто 80 млн. гривень кооперативних коштів, у тому числі по 6—10 мільйонів у Хмельницькій, Вінницькій і Дніпропетровській облспоживспілках.

Завдання полягає в тому, щоб забезпечити безумовне виконання рішень XIX з'їзду споживчої кооперації України щодо законсервованих об'єктів та незавершеного будівництва. У них чітко визначено, що при неможливості ефективного використання цих основних фондів вони повинні бути переведені в оборотний капітал, який спрямовується на модернізацію діючих об'єктів.

В доповіді С.Г. Бабенка підкреслювалось, що значна кількість кооперативних організацій не повною мірою використовує таке джерело поповнення капітальних інвестицій, як амортизаційні відрахування.

Коефіцієнт нарахування амортизації, близький до нормативних п'яти відсотків, забезпечується лише в Рівненській обл-споживспілці. У Закарпатській, Миколаївській, Чернівецькій, Івано-Франківській і Одеській облспоживспілках він не перевищує півтора відсотка. Тут замість детального аналізу усіх статей витрат та здійснення предметної роботи щодо їх скорочення вдалися до найлегшого — зниження нормативного рівня амортизаційних відрахувань.

Викладене дозволяє зробити ряд висновків..

По-перше, споживча кооперація витримала випробування системної кризи періоду переходу до ринкової економіки, зберегла в основному свій потенціал, організаційну єдність і функціональну цілісність.

По-друге, новий етан розвитку споживчої кооперації слід вважати етапом економічного зростання, гармонійного поєднання соціальних та економічних засад, соціальної орієнтації кооперативної діяльності, посилення соціальної місії споживчої кооперації.

По-третє, споживча кооперація стає ядром кооперативного сектору економіки, важливою складовою багатоукладної економіки країни, помітним інститутом громадянського суспільства.

По-четверте, перспективний розвиток споживчої кооперації в умовах ринкового середовища, жорсткої конкуренції, глобалізації та інтернаціоналізації економіки неможливий без науково обгрунтованої стратегії.

Цит. по: Історія споживчої кооперації України/ За ред. С.Г. Бабенко, Я.А. Гонча рука. – Львів, 1996, с. 363.