Аналіз сучасного стану розвитку системи споживчої кооперації, Детальна інформація

Безпосередньо товаровиробникам, пайовикам, виплачено дотацій за рахунок коштів ПДВ Вінницькими кооператорами 3,3 млн. гривень, Черкаськими — 2 млн. гривень. Аналогічно побудована робота кооперативними організаціями Миколаївської області. Вони виплатили здавальникам майже півтора мільйона гривень дотацій, збільшили заготівлі м'яса в 1 ,7 разу і довели його обсяги закупівель до 1,3 тис. тонн. Водночас сусідня, Херсонська облспоживспілка спромоглася закупити м'яса лише 360 тонн і виплатила здавальникам всього 600 гривень дотацій.

Ефективність комплексного вирішення питань розвитку галузі заготівель підтверджується також роботою багатьох коопзаготпромів. Так, Первомайський райкоопзаготпром Миколаївської області минулого року закупив сільськогосподарської продукції і сировини майже на 3 млн. гривень, що на 11 відсотків більше, ніж у попередньому році. Крім цього підприємство обробляє 2 тис. гектарів орендованої у населення землі, з яких отримано 3 тисячі тонн зернових, півтори тисячі тонн цукрового буряка, 300 тонн соняшнику та 50 тонн маку.

Підприємство переробляє овочі, виготовляє крупи, займається відгодівлею великої рогатої худоби і свиней. Наявний парк сільськогосподарської техніки, крім виробничих потреб використовується для надання послуг селянам з обробки землі та збору врожаю. За останні два роки на модернізацію матеріально-технічної бази використано близько 0,5 млн. гривень власних коштів.

На цьому підприємстві вирішено питання збуту заготовленої переробленої власними цехами продукції, яка централізовано доставляється в кооперативну роздрібну мережу Сарнівського і Рокитнянського районів, відпускається місцевим бюджетним організаціям та одержувачам Міноборони України.

На жаль, далеко не всі кооперативні організації мають чітку програму дій заготівельної галузі. Ними не визначені пріоритети закупівель джерела надходження та ринки збуту сільгосппродукції і сировини. Нині у третині районів споживча кооперація не має коопзаготпромів, продовжують скорочуватися кількість приймально-заготівельних пунктів та заготівельників. У першу чергу, це стосується Івано-Франківської, Волинської, Львівської, Полтавської, Чернігівської облспоживспілок, у яких допущено значний спад обороту та обсяги закупівель більшості основних видів сільгосппродукції і сировини.

З метою виправлення становища, Ідо склалося в заготівлях, правлінням споживспілок і споживчих товариств, керівникам заготівельних підприємств слід в першу чергу провести детальне маркетингове дослідження, зокрема визначитися з асортиментом, обсягами і джерелами закупівель сільськогосподарської продукції. Опрацювати з товаровиробниками строки здачі продукції та обумовити можливі ціни на неї.

Повсюдно з'ясувати можливості збуту заготовленої сільськогосподарської продукції, врахувавши при цьому потреби кооперативної торгівлі, громадського харчування, виробництва, реалізацію продукції на ринках, поставку на експорт. Повністю використати можливості обслуговування бюджетних організацій І спецспоживачів та постачання лікарсько-технічної, тваринницької і вторинної сировини підприємствам переробної промисловості.

Водночас нам потрібно здійснити превентивні заходи щодо реформування організаційної структури заготівельної галузі, визначення напрямів діяльності та створення об'єктів оптової торгівлі сільськогосподарською продукцією і сировиною. Чітко окреслити роль та максимально залучити до заготівель підприємства роздрібної торгівлі, громадського харчування, виробництва.

Для успішного розв'язання цих завдань необхідно вирішити питання укомплектування кваліфікованим та відповідальним персоналом усіх лана;; галузі від заготівельника до керівника кооперативного підприємства. Від споживчого товариства до Укоопспілки встановити обов'язкову практику розробки і захисту бізнес-планів діяльності заготівельної галузі та забезпечити дієвий контроль за їх виконанням.

Промисловість. Відповідно до рішень XIX з'їзду споживчої кооперації України в кооперативних організаціях розроблені та впроваджуються Програми модернізації виробничих підприємств. Про переваги концентрації зусиль і фінансових ресурсів, комплексного і вдумливого створення конкурентоспроможних базових підприємств переконливо свідчать підсумки роботи багатьох кооперативних об'єктів з виробництва товарів.

Завдяки реформуванню, структурній перебудові, залученню коштів пайовиків комбінат кооперативної промисловості Могилів-Подільського районного споживчого товариства за 2004 рік наростив обсяги виробництва товарів народного споживання на 20 відсотків. Річний обсяг їх випуску становить нині понад півтора мільйона гривень. Підприємство випікає 1100 тонн хліба та хлібобулочних виробів. Це більше ніж випечено Волинською і Дніпропетровською облспоживспілками разом взятих.

За рік з відстаючого комбінат став прибутковим, ліквідував заборгованість перед бюджетом з виплати заробітної плати, суттєво підвищив оплату праці своїм працівникам і використав понад ЗО тис. грн. на технічне переозброєння виробництва.

Добре працюють також Дрогобицький плодоконсервний завод Львівської облспоживспілки, Очаківський хлібозавод і підприємство „Жовтневі ковбаси" Миколаївської облспоживспілки, виробничі кооперативні підприємства на Рівненщині, Коростенського району на Житомирщині, Городищенського — на Черкащині, Сакського — в Криму. Такі приклади можна привести по багатьох інших областях. На превеликий жаль, позитивний досвід роботи цих підприємств не набув масового поширення. Практично згорнули кооперативне виробництво в Дніпропетровській, Івано-Франківській, Кіровоградській і Луганській облспоживспілках. Тут річний випуск товарів народного споживання становить лише 4—6 млн. гривень.

Значною мірою це обумовлено суб'єктивними факторами. У багатьох випадках програми розвитку виробничих підприємств системи розроблені облспоживспілками формально. Вони складені без вивчення кон'юнктури місцевих ринків, не враховують можливості реалізації виробленої продукції, асортимент і ціни на неї. В них не визначені питання комплексної модернізації виробництва та джерела фінансування технічного переоснащення виробничих процесів.

Правлінням споживспілок потрібно внести зміни і доповнення в програми розвитку кооперативної промисловості з урахуванням комплексного вирішення питань, а також входження у цьому році України до Світової організації торгівлі у 2005 році.

Зовнішньоекономічна діяльність. Важливим джерелом отримання валютних коштів для технічного переоснащення матеріально-технічної бази системи є зовнішньоекономічна діяльність. Постійно використовують можливості експортно-імпортних операцій Кримспоживспілка, Рівненська, Хмельницька, Волинська та Черкаська облспоживспілки, які минулого року відвантажили за кордон продукції на півтора—два мільйони гривень кожна.

Водночас, маючи достатні ресурси продукції, яка користується попитом, практично не займаються зовнішньоекономічною діяльністю в Дніпропетровській, Житомирській, Івано-Франківській, Кіровоградській, Миколаївській, Полтавській та Чернівецькій облспоживспілках. Правлінням усіх без винятку споживспілок необхідно здійснити конкретні кроки для поліпшення зовнішньоекономічної діяльності. Налагодити постійні ділові зв'язки із зарубіжними партнерами. Запропонувати їм широкий асортимент продукції. Отримані валютні кошти використовувати для закупки потрібних системі обладнання і технологій.

В доповіді голови правління укоопспілки на зборах Ради Укоопспілки 23 лютого 2005 року відмічалась, що всупереч певним об’єктивним, стримуючим факторам споживча кооперація за останні роки зробила істотні кроки щодо стабілізації фінансового стану системи. Минулого року 90 відсотків кооперативних організацій і підприємств спрацювали без збитків. У цілому по Укоопспілці отримано більше 20 мільйонів гривень прибутку. Позитивного фінансового результату досягнуто в торгівлі і громадському харчуванні. Майже на третину зросли в обороті власні кошти. Помітно скоротилися непродуктивні втрати.

Це свідчить про те, що переважна більшість правлінь спілок і споживчих товариств, керівників кооперативних підприємств стають на шлях забезпечення ефективного господарювання, економії та примноження кооперативних коштів.

Проте в діяльності кооперативних організацій і підприємств є чимало не вирішених питань, прорахунків в роботі та невикористаних резервів і можливостей, які вкрай негативно позначаються на ефективності господарювання.

Насамперед, це стосується майже тисячі збиткових кооперативних підприємств, які торік принесли системі понад 20 мільйонів гривень збитків. Невиправдано велика кількість таких підприємств у Волинській, Житомирській, Миколаївській, Сумській, Херсонській і Черкаській облспоживспілках та Кримспоживспілці.

З метою підвищення доходності кооперативних організацій і підприємств, потрібно забезпечити жорсткий контроль за витрачанням кооперативних коштів. Неприпустимо, коли за рівних умов та обсягів діяльності витрати обертання суб'єктів господарювання суттєво різняться.

Так, Чернігівська облспоживспілка за практично рівного з Вінницькою спілкою обороту роздрібної мережі витратила коштів на його забезпечення в 1,3 разу більше вінницьких кооператорів. Транспортні витрати тут також у два рази більші, ніж у вінничан. Аналогічні приклади можна навести по інших споживспілках в торгівлі, громадському харчуванні, заготівлях.

У значній кількості споживспілок фактична собівартість продукції, виробленої підприємствами кооперативної промисловості, перевищує обсяги її реалізації. Передусім це стосується Черкаської, Івано-Франківської, Сумської, Закарпатської, Житомирської та Харківської споживспілок.

Перед правліннями споживспілок і споживчих товариств ставиться завдання глибоко проаналізувати підсумки господарсько-фінансової діяльності кооперативних підприємств, виявити причини допущених збитків та марнотратства. Забезпечити надійний контроль за використанням коштів, ліквідувати наявні недоліки та вжити заходів до підвищення ефективності господарювання.

В системі допускаються суттєві прорахунки при здачі кооперативного майна в оперативну оренду. Зокрема мають місце значні коливання ставок орендної плати за рівнозначні об'єкти. Окремі організації і підприємства у ставки орендної плати за користування майном включають комунальні, експлуатаційні та інші витрати. Нерідко отримана орендна плата використовується не за призначенням.

Для забезпечення ефективного управління майном треба своєчасно вносити зміни і доповнення в договори оренди, переглядати ставки орендної плати з урахуванням інфляції та змін тарифів. Чітко визначати напрями використання коштів, що надходять від оренди, спрямувати їх насамперед на ремонт, реконструкцію та модернізацію підприємства. Ні в якому разі не допускати витрачання цих коштів на покриття збитків від безгосподарності.

Першочерговим завданням правлінь кооперативних організацій є питання оздоровлення фінансів, закріплення позитивних зрушень, що відбулися в системі у розрахунках і платежах.

Сьогодні в усіх споживспілках поточні зобов'язання покриваються оборотними активами. Проте в ряді спілок зроблено далеко не все для використання наявних резервів поліпшення розрахунково-платіжної дисципліни. Так, в Івано-Франківській, Миколаївській, Рівненській, Сумській та Хмельницькій облспоживспілках покриття поточних зобов'язань оборотними активами залишається критичним, близьким до рівня неплатоспроможності.

Не стали предметом постійної уваги правлінь кооперативних організацій Житомирської, Кіровоградської, Миколаївської та Херсонської облспоживспілок питання скорочення простроченої дебіторської заборгованості. В цих регіонах не лише не забезпечили, стягнення боргів, а навпаки —допустили їх приріст. Нині 20 відсотків загальної суми простроченої дебіторської заборгованості по системі припадає на Кіровоградську і Херсонську облспоживспілки.