Аналіз сучасного стану розвитку системи споживчої кооперації, Детальна інформація

Для зміни становища на краще необхідно домогтися суттєвого підвищення конкурентоспроможності торговельної мережі, забезпечити безумовне виконання рішень XIX з'їзду споживчої кооперації України та програм розвитку галузі торгівлі, розроблених кооперативними організаціями у регіонах.

З урахуванням загострення конкуренції, поглиблення ринкових процесів та подальшої глобалізації економіки мам потрібно своєчасно приймати виважені рішення та сповна реалізовувати упереджувальні заходи.

Мова йде, перш за все, про прискорену модернізацію об'єктів торгівлі, оновлення їх внутрішнього і зовнішньо вигляду, технічне переоснащення та забезпечення широким асортиментом товарів, тобто створення розгалуженої мережі конкурентоспроможних магазинів. Досвід організації такої мережі в системі уже напрацьовано. Нині діє дві тисячі сучасних роздрібних торгових об'єктів, в тому числі 200 кооперативних маркетів, з яких майже половина відкриті минулого року. Активно працюють у цьому напрямку кооператори Тернопільської, Рівненської, Львівської, Черкаської, Чернігівської та ряду інших областей.

Так, у місті Теребовля на Тернопільщині вже півтора роки працює супермаркет, місячний товарооборот якого сягає півмільйона гривень. Нещодавно в приміщенні колишнього універмагу відкрито супермаркет у селищі Царичанка Дніпропетровської області, який щомісяця реалізує товари народного споживання майже на 600 тис. гривень.

У цих об'єктах торгівлі запроваджено прогресивну технологію обслуговування, сучасне холодильне і торговельне обладнання. Налагоджено комп'ютерний облік руху товарів і готівки. Споживачам щоденно пропонується до 10 тис. найменувань товарів.

Заслуговує на увагу практика відкриття сучасних об'єктів торгівлі у невеликих сільських поселеннях. Вже більше року працює маркет в селі Лемеші на Чернігівщині, в якому проживає шістсот осіб. Оборот цього об'єкту зріс з 10 до 60 тис. гривень на місяць. Аналогічні сучасні об'єкти торгівлі створені та успішно працюють у невеликих селах Житомирської, Львівської, Миколаївської, Рівненської, Харківської, Чернівецької областей.

Водночас не можуть задовольнити темпи модернізації роздрібної мережі в Закарпатській, Волинській, Івано-Франківській, Сумській та деяких інших споживспілках. Враховуючи вимоги сьогодення перед системою, правліннями споживспілок і споживчих товариств стоїть нагальне завдання — у найближчі п'ять років запровадити сучасні технології обслуговування споживачів в усій кооперативній торговій мережі.

Для ефективного функціонування сучасних магазинів слід докорінно перебудувати роботу торгового апарату. Спрямувати його зусилля на забезпечення повного циклу комерційних і торгово-технологічних процесів. Йдеться про щоденну копітку роботу з питань вивчення попиту, формування асортименту і організації завозу товарів, ціноутворення, впровадження прийнятних методів обслуговування покупців, тобто здійснення комплексу маркетингових операцій.

Ефективна діяльність торгової мережі як маркетів, так і звичайних сільських магазинів, неможлива без дієздатної власної оптової ланки. Це підтверджується результатами роботи галузі торгівлі в Житомирській", Кіровоградській і Рівненській облспоживспілках. За останні роки тут частка оптового обороту в роздрібному зросла в 5—10 разів і перевищує 30 відсотків. У цих регіонах стабільно нарощуються обсяги роздрібного товарообороту, галузь торгівлі працює з прибутками. Проте відродження роботи кооперативного опту в цілому по системі відбувається ще повільно.

Питома вага опту в загальному роздрібному товарообороті споживчої кооперації складає лише 14 відсотків. Значна кількість кооперативних організацій і підприємств продовжують здійснювати закупівлю товарів у позасистемних посередників. Це суттєво знижує рівень торгових надбавок, а в кінцевому підсумку й доходи системи.

Надалі цього допускати не можна. Формування ресурсів та централізовану доставку, щонайперше, продовольчих товарів необхідно здійснювати з оптових баз райспоживспілок і районних споживчих товариств, філій та складів-магазинів міжрайонних баз. Централізовано повинна надходити до наших магазинів також продукція кооперативних заготівельних і виробничих підприємств. Це повинно стати непорушним правилом для всіх працівників системи.

З урахуванням підвищення купівельної спроможності сільського населення серйозної уваги заслуговує організація постачання і торгівлі непродовольчими товарами. Нині їх питома вага в загальному товарообороті надто низька І становить лише 13 відсотків, а в Кіровоградській, Івано-Франківській, Полтавській, Рівненській і Чернігівській облспоживспілках — від 5 до 9 відсотків.

Це вимагає від правлінь Кримспоживспілки та облспоживспілок спрямувати роботу універсальних і міжрайонних баз, кооперативних організацій на розвиток торгівлі товарами складно-технічного асортименту, будівельними матеріалами і меблями, господарськими, канцелярськими і шкільно-письмовими товарами, друкованою продукцією, культспорттоварами, мийними засобами та іншими виробами, що користуються попитом населення.

Постає завдання повною мірою використати можливості для розширення прямих зв'язків безпосередньо з товаровиробниками, укладення угод з промисловими підприємствами на виконання оптовими базами дилерських функцій з реалізації виробленої ними продукції. Водночас розширити мережу магазинів з торгівлі непродовольчими товарами, визначити для них асортимент та забезпечити його дотримання, організувати торгівлю за замовленнями населення, в кредит, доставку товарів споживачам.

Громадське харчувань. В 2004 році в його розвитку відбулися певні позитивні зрушення. Так, досягнуто зростання обсягу товарообороту, випуску власної продукції, питома вага якої становить майже 60 відсотків загального товарообороту галузі. Здійснена реконструкція та переоснащення майже 250 закладів громадського харчування. Активно працювали у цьому напрямку Львівська і Черкаська облспоживспілки, які за рік модернізували відповідно 40 і 30 об'єктів, використавши для цього 2 і півтора ;v мільйона гривень. Аналогічна робота здійснюється в Рівненській, Хмельницькій, Чернівецькій та деяких інших споживспілках.

Проте наявні можливості галузі використовуються незадовільно. Нині лише 10 відсотків діючої мережі відповідає сучасним вимогам. За минулий рік кількість об'єктів харчування скоротилася на 400 одиниць, у тому числі по 30-40 об'єктів в Кримспоживспілці, Івано-Франківській, Сумській і Чернігівській облспоживспілках. Не вирішена доля 500 зачинених закладів харчування, найбільша кількість яких знаходиться в Житомирській, Кіровоградській, Львівській та Одеській облспоживспілках.

Незадовільно використовується для реалізації кулінарних і кондитерських виробів та напівфабрикатів роздрібна мережа. Знизили продаж цієї продукції в об'єктах торгівлі Дніпропетровська, Житомирська, Закарпатська, Луганська, Львівська і Чернігівська облспоживспілки.

Дійшло до того, що половина районів не мають спеціалістів для складання технологічних карток, меню, здійснення контролю за якістю продукції та організації обслуговування відвідувачів. Внаслідок система безпідставно втрачає свої позиції як в селах, так і районних центрах.

Ми не маємо жодних підстав для втрати цієї соціальне значущої та прибуткової галузі. Вона має перспективу і можливості для подальшого розвитку. Тому правлінням кооперативних організацій усіх рівнів необхідно спрямувати зусилля працівників системи на максимальне використання потужностей закладів громадського харчування, створення конкурентоздатної мережі кооперативного ресторанного господарства для забезпечення якісного обслуговування населення.

Кооперативна сфера побутових та інших платних послуг. Значна частина сільських жителів мають можливість безпосередньо в місцях проживання відремонтувати одяг, взуття і побутові прилади, зробити зачіску, скористатися пунктами хімчистки, фотопослуг і прокату товарів, а також отримати ритуальні та ряд інших видів послуг.

Для цього в системі за останні чотири роки створено понад 3,5 тисячі об'єктів побутового обслуговування, що майже на 600 більше від завдання, визначеного відповідною Програмою. Загалом послуги надають 5,5 тисяч кооперативних підприємств, оборот яких в 2004 р. досяг 300 млн. гривень, що на 16% більше, ніж у 2003 році.

Предметно працюють над розвитком побутового обслуговування сільських жителів в Криму, Полтавській, Дніпропетровській, Харківській, Луганській та Чернігівській областях, де кожна районна кооперативна організація вже має від 10 до 20 об'єктів побуту. В результаті споживспілки зазначених регіонів щорічно надають населенню побутових послуг на півтора-два мільйона гривень кожна.

Практично не займаються відродженням сфери побуту в Рівненській, Тернопільській, Кіровоградській, Івано-Франківській облспоживспілках. Тут при наявності вільних приміщень в багатьох районах кооператори не мають жодного об'єкта з ремонту одягу, взуття, побутових приладів, виконання фоторобіт та перукарень.

Прикро, що для надання платних послуг належно не використовується наявна матеріальна база системи. Так, всього третина кооперативних виробничих підприємств здійснюють переробку давальницької сировини, забою тварин. Не отримують належного розвитку додаткові платні послуги і при торговельному обслуговуванні населення. Нині лише в окремих - і магазинах здійснюється сувенірне оформлення подарунків, нарізка скла, прокат і доставка товарів, приймання замовлень на виконання фоторобіт, хімічної чистки одягу тощо.

Не кращі справи з організацією дозвілля сільських жителів за рахунок створення більярдних, проведення дискотек, встановлення ігрових автоматів. Нині такі послуги надаються лише в 200 кооперативних об'єктах, хоча ефективність їх роботи висока. Торік без особливих витрат вони дали більше 650 тис. гри. доходів.

Для подальшого розвитку сфери послуг і поліпшення обслуговування населення правлінням споживчих товариств і споживспілок слід всебічно проаналізувати стан справ у цій важливій соціальній галузі та прийняти відповідні рішення. Насамперед, задіяти для цього наявні в системі резерви і можливості. Налагодити виїзні форми обслуговування в сільській місцевості. Розширити співробітництво із суб'єктами підприємницької діяльності, що надають побутові послуги. Підвищити конкурентоспроможність кооперативних об'єктів на ринку послуг, забезпечити їх ефективну роботу.

Творчого використання потребує набутий досвід роботи об'єктів сфери побуту. Зокрема переведення їх на спрощену систему оподаткування та організацію діяльності за договорами співпраці з суб'єктами малого підприємництва. Нині в цілому по системі за таких умов працює понад 40 відсотків побутової мережі, а у Вінницькій, Одеській і Харківській споживспілках 75—95 відсотків. Вигода від цього зрозуміла.

Кооперативні ринки. Пересуди і тривалі тяжби щодо права власності на кооперативні ринки вичерпані конституційним визнанням власності на них споживчої кооперації. Це вимагає від правлінь кооперативних організацій зосередити роботу на модернізації та трансформації ринків у сучасні торгово-сервісні центри з широким спектром послуг. Для цього важливо творчо, використати грунтовно підготовлені Рекомендації щодо базових моделей ринків з продажу продовольчих і непродовольчих товарів, які в липні минулого року затверджені Міністерством економіки України.

Необхідно максимально задіяти наявний потенціал ринків для поліпшення обслуговування населення. Щонайперше за рахунок збільшення привозу та peaлізації сільськогосподарської продукції як в роздріб, так і оптом. Забезпечити широке представництво на ринках товарів заготовлених і вироблених підприємствами споживчої кооперації.

Заготівлі сільськогосподарської продукції і сировини. В 2004 році забезпечили приріст обсягів заготівельного обороту Кримспоживспілка, Вінницька, Дніпропетровська, Житомирська, Миколаївська, Рівненська, Харківська та Черкаська облспоживспілки. Незважаючи на всі негаразди з оподаткуванням забезпечили значні обсяги заготівель м'яса і молока Вінницька, Луганська, Миколаївська, Харківська та Черкаська облспоживспілки. Тут в основному збережена мережа приймально-заготівельних і скотозабійних пунктів, чисельність заготовачів.