Психокорекція підлітків із психопатіями й акцентуаціями характеру, Детальна інформація

• образ ідеального Я (уявлення дитини про те, якою бачать її ті, хто її оточує).

Акцентуація в роботі з підлітком базується на уявленні зростаючої особистості, якою вона є, якою може бути і якою хотіла б бути, що є важливою умовою її гармонійного розвитку.

На кожного підлітка «групи ризику» ведуть щоденник спостережень, записи в якому роблять протягом усього перебування дитини на обліку, дані спостережень постійно фіксують (як під час навчально-виховного процесу, так і в позакласний час — спілкування з однолітками, на перервах тощо). На першій сторінці слід подати обов'язкову інформацію про дитину: дату народження, структуру сім'ї, психологічний клімат у сім'ї, рід занять батьків; їхній культурний і освітній рівень, типологічні та характерологічні особливості дитини; сферу інтересів.

Щоденник доцільно поділити на три частини, кожну з яких відводять для записів певного змісту і спрямування.

Перша частина: фіксується ставлення учня до діяльності (яким видам діяльності віддає перевагу; які не дуже вдаються дитині; які зовсім не виходять; провідні мотиви діяльності; на що в діяльності орієнтується; чи завжди доводить розпочате до кінця; як ставиться до труднощів — мобілізується на їх подолання, звертається по допомогу, губиться, нервує, залишає роботу незакінченою; як реагує на успіх (неуспіх) своєї діяльності — спокійно, індиферентне, бурхливо; чи здатний без спонукання ззовні, без нагадувань перевірити те, що зробив, внести корективи, покращити зроблене, виправити помилки; як оцінює результати праці (своєї та інших) — об'єктивно, завищено, занижено тощо.

Друга частина: фіксується ставлення дитини до інших людей (як ставиться до дорослих — рідних, учителів, знайомих, чужих, як ставиться до однолітків: друзів, лідерів, байдужих дитині, неприємних людей; як ставиться до осіб своєї та протилежної статі; дитина частіше буває лідером чи підкоряється; якому виду спілкування віддає перевагу: діловому чи особистісному; якими засобами спілкування користується частіше— словами, мімікою, жестами; яке коло товаришів — широке, певне, вузьке; як поводиться під час суперечки — відстоює справедливість, наполягає на своєму, ухиляється від суперечки, приймає точку зору більшості тощо);

Третя частина: фіксується ставлення дитини до самої себе (що знає дитина про себе; якою себе вважає; чи може виділити свої достоїнства (вади), чи почувається впевнено; чи розвинене в неї почуття власної гідності, у чому воно виявляється; чи розвинене почуття сорому, чого саме соромиться дитина; чи розвинене почуття провини; чи високим є рівень домагань; як усвідомлює свою статеву роль; чи розвинене почуття совісті; як усвідомлює себе в часі минулому, теперішньому, майбутньому; як ставиться до своїх прав і обов'язків, наскільки розвинене почуття відповідальності та обов'язку; як ставиться до своєї зовнішності, будови тіла, здібностей, особистісних властивостей тощо).

ОРІЄНТОВНІ БЕСІДИ З ПІДЛІТКАМИ, ЯКІ МАЮТЬ БЕЗПОСЕРЕДНЄ ВІДНОШЕННЯ ДО «Я»

Бесіда «Настрій»

1. Що означає «добре почуватися»?

2. Як ти дізнаєшся, який у тебе настрій?

3. Коли в тебе переважає хороший настрій?

4. Від чого твій нас грій псується?

5. Як ти зараз почуваєшся? Чому?

Бесіда «Бажання»

1. Чого тобі найбільше хочеться?

2. Чи здійсненне це бажання? Чому?

3. Що ти відчуватимеш, якщо воно справді здійсниться? Чому?

4. Від кого залежить здійснення цього бажання?

5. Чого ти найбільше не хочеш? Чому?

6. Що ти можеш зробити, щоб небажане не трапилося?

Бесіда «Любов»

1. Що означає «любити»?

2. Як упізнати людину, яка любить?

3. Кого ти любиш? Чому?

4. Хто любить тебе? Чому?

5. Як ти дізнаєшся про те, що тебе люблять?

6. Чи любиш ти себе? За що саме?

7. Чим ти собі не подобаєшся?

8. Кого ти не любиш? Чому?