Структура здібностей, креативність, співвідношення розумових здібностей, співвідношення розумових здібностей, психодіагностика здібностей, Детальна інформація

точність виконання прямувань, відповідна орієнтація (здатність знаходити правильну рухову відповідь на різноманітні стимули в умовах високої швидкості їхній пред'явлення), координація, час реакції, швидкість прямування руки, оцінка контролю (уміння зберігати контроль за змінними +по швидкості і напрямку об'єктами), ручна спритність - спритність пальців, твердість руки, швидкість прямування зап'ястя і пальців (наприклад, швидкість вистукування сигналів рукою при роботі на телеграфному апараті) .

У вітчизняній психології проблема психомоторного розвитку людини досліджується достатньо інтенсивно, особливо в спортивній психології; психомоторні тести включені в комплексні методи профвідбору (Кулагін Б. В., 1984; Марищук В. Л. і ін., 1984). Спеціальні дослідження присвячені: вивченню психомоторного розвитку дорослих людей (починаючи від мимовільних автоколивальних прямувань типу тремора до самих складних робочих прямувань), установленню ступеня взаємозв'язку цих характеристик між собою і з іншими психофізіологічними функціями (Розі Н. А., 1970), аналізу структури психомоторних здібностей (Ільїн Е. П., 1976), розробці конкретних методик (Марищук В. Л. і ін., 1984; Психодіагностичні методи, 1976).

Для виконання переважної більшості моторних тестів потребуваються спеціальна апаратура, але існують і бланкові методики. Проте, за даними багатьох авторів, між результатами цих типів тестів відзначаються дуже низькі кореляції, часто такий зв'язок зовсім відсутніх.

В даний час у закордонній літературі найбільше часто описуються такі психомоторні тести: тест спритності пальців 0'Коннора, тест спритності Стромберга, тест ручної спритності Пурдьє, Мінесотський тест швидкості маніпулювання, тест спритності маніпулювання з дрібними предметами Крауфорда. Роздивимося, наприклад, останній із перерахованих тестів. Він складається з двох частин, що включають два типи завдань. Для виконання тест потребуваються:

1) дерев'яна дошка, що складається з двох секцій (у кожній секції 48 отворів, причому в однієї з них отвори мають різьблення);

2) стрижні невеличкого розміру, металеве колечко, шурупи, пінцет і викрутка.

Спочатку випробуваний за допомогою пінцета поміщає стрижні в отвори дошки, а потім на кожний із них надіває колечко. В другій частині тест випробуваному необхідно помістити шурупи в отвори з різьбленням і заввернуть їх за допомогою викрутки. Звичайно при оцінці результатів враховується час виконання тест і кількість помилок (пропускань). Іноді ж на виконання тест приділяється визначений час і враховується, яку частину роботи устигає виконати випробуваний за цей період. Необхідно відзначити, що завдання подібного типу надзвичайно поширені в тестуванні моторнки. Вони можуть використовуватися як у якості самостійних методів, так і в якості складових частин батарей тестів (Анастазі А., 1982).

Творці тестів визнають, що моторні функції піддаються швидкому тренуванню і рівень їхнього розвитки на різних стадіях оволодіння професією не однаковий. Більш того, під впливом фахової діяльності відбувається формування специфічної структури моторних здібностей, що формується в залежності від вимог професії.

Висока тренованість моторики і специфічність моторних функцій ускладнюють створення високонадійних тестів. Продовження тесту не підвищує його надійності, оскільки введення нових завдань призводить до охоплення інших моторних якостей, а при уведенні великого числа ідентичних завдань позначається чинник тренування. Тому надійність моторних тестів коливається, як правило, від 0,7 до 0,8. Що стосується валідности, то вона невелика. Наприклад, коефіцієнти кореляції між успішністю виконання тесту ручної спритності Пурдьє й експертними оцінками фахової ефективності пакувальників коливаються для різних субтестов від 0,19 до 0,47. Коефіцієнти валідности для Мінесотського тесту швидкості маніпулювання не перевищують 0,40 . Звідси робиться висновок про те, що при установленні валідности моторних тестів особливо важливо вибирати релевантні критерії, що можуть включати лише окремі елементи фахової праці, а не ефективність фахової діяльності в цілому.

Методи діагностики іншої групи спеціальних здібностей сенсорних «виростили» з експериментальних досліджень сприйняття, що успішно проводяться вже декілька десятиліть. Однієї з областей застосування сенсорних тестів є клінічне тестування, спрямоване на виявлення дефектів у розвитку тих або інших сенсорних функцій. Проте найбільше широке застосування ці методи знайшли в доборі військового і промислового персоналу, зокрема водіїв різноманітних транспортних засобів. Хоча психологічне вивчення сенсорних здібностей поширюється на всі модальності, стандартизовані методи створені головним чином для вивчення зору і слуху. Вивчається, наприклад, залежність ефективності і якості діяльності від рівня розвитку сенсорних здібностей. Дані про розвиток сенсорики використовуються для аналізу причин травматизму і нещасливих випадків і т.д.

Тести візуальних і слуховых здібностей диференціюються в залежності від того, які характеристики сприйняття вони вимірюють. Для вивчення візуальних здібностей застосовуються тести на зміну гостроти зору, розпізнавальної чутливості, кольоророзрізнення, сприйняття глибини і м'язового балансу очей . Серед найбільше популярних тестів можна назвати таблицю Снеллена з зображенням букв, що поступово зменшуються по розмірі, Тест Орто-Рейтера (аналогічний першому, але забезпечуючий дотримання стандартних умов проведения експерименту, таких, як освітлення, напрямок погляду й ін.). Тест «Перевірка зору», «Зоровий тест» і ряд інших відрізняються один від іншого по охопленню різноманітних характеристик зорового сприйняття, засобам проведення дослідження, методам опрацювання. Що стосується валідности цих тестів, то, за даними А. Анастазі, Дж. Тіффіна і Маккорміка, є позитивні кореляції між тестовими даними й ефективністю праці .

Для вивчення слухового сприйняття використовуються тести на діагностику гостроти слуху, виділення сигналів із фона, наповненого шумами, адекватної реакції на звуки підвищеної гучності, на розрізнення гучності, тембру, висоти звуків. Частіше усього іспиту піддається гострота слуху (ця процедура широко відома в психології як вимір абсолютних порогів). У якості подразника використовується не тільки чистий звук, але і людський голос, що вимовляє цифри, слова або пропозиції, оскільки в багатьох областях діяльності саме розрізнення промови набуває першорядне значення. Одним із дуже поширених тестів є розроблений для вивчення музичних здібностей тест музичної обдарованості Сишора (Теплов Б. М., 1961). Він містить серію завдань на вивчення сприйняття сили, інтенсивності і тембру звука. Тест дуже добре зарекомендував себе й в областях, далеких від мистецтва. Ще одним поширеним тестом є Массачусетський тест слухового сприйняття.

Така група тестів спеціальних здібностей подана тестами технічних здібностей. Ці методи були розроблені одними з перших серед методів діагностики спеціальних здібностей. Оскільки тести інтелекту були зосереджені на вивченні в основному «абстрактних» функцій, виникнула потреба в методах вивчення більш конкретних, практичних здібностей, У значній мірі ця потреба була задоволена за рахунок розробки тестів технічних здібностей.

Закордонні дослідники розуміють технічні спроможності як спроможності, що виявляються в роботі з устаткуванням або його частинами. При цьому враховується, що така робота потребує особливих розумових здібностей, гарного розвитку сенсорних функцій, а також визначених моторних якостей: координації, спритності, фізичної сили. У цілому технічні здібності розглядаються як загальні розумові здібності. Дослідники, що займаються цією проблемою, показали, що поряд із деякою загальною здібністю, що може бути названа технічною обдарованістю або технічним досвідом, що одержується людиною в роботі з технікою, існують незалежні чинники: просторові уявлення і технічне розуміння. Відповідно до такого поділу на два чинники створюються і спеціальні тести, що включають у себе завдання на технічне розуміння і просторові уявлення. Самі ранні тести технічних здібностей жадали від випробуваних уміння збирати технічні пристосування з окремих деталей, а в дійсний же час найбільше поширені тести «олівець-папір».

Дуже популярним тестом вивчення технічного розуміння є тест Беннета, у якому використовують серію картинок із короткими питаннями. Для того щоб відповісти на питання, необхідно розуміти загальні, технічні принципи, що зустрічаються в повсякденних ситуаціях. Приклад завдання з цього тест буде приведений нижче, оскільки такого типу завдання входять у батарею тестів різноманітних здібностей (див.мал. 2).

Для вивчення просторових уявлень розроблені різноманітні завдання, що входять у батареї окремих здібностей і в тести інтелекту. Одним із відомих і широко застосовуваних тестів цього роду є нова редакція Мінесотського тесту на сприйняття простору. У цьому тесті використовуються картки з зображенням 6 геометричних фігур, із яких одна розрізана на дві або більш частини . Випробуваний повинний мислено з'єднати розрізані частини і визначити, яка з залишишихся 5 фігур при цьому утвориться. Коефіцієнт надійності тест дорівнює 0,80, він виявився валідным при співвіднесенні з зовнішніми критеріями, що свідчать про успішність навчання і фахової діяльності інженерів, техніків, механіків .

Дані про валідности тестів технічних здібностей подані в керівництві до тесту Беннета. Основні коефіцієнти кореляцій результатів тестування з зовнішніми критеріями (успішність навчання технічним фахам і успіхи у фаховій діяльності) коливаються від 0,30 до 0,60 (Анастазі А., 1982).

При уважному ознайомленні з всіма описаними тестами (а вони достатньо представницькі для цієї групи діагностичних методик) припадає визнати, що вони спрямовані головним чином на виявлення знань, досвіду, накопиченого випробуваним. Цілком можливо, що одні набувають цього досвіду швидше, чим інші, але тести дозволяють судити тільки про наявні знання і досвід, а не про засоби їхній придбання. Російськими дослідниками показано, що спеціальна організація навчального процесу дозволяє направленно формувати як технічне мислення в цілому, так і просторове мислення зокрема (Кудрявцев Т. В., 1975; Якиманська І. С., 1980).

Як справедливо відзначає Т. В. Кудрявцев, при тестологічному підході до проблеми технічного інтелекту, «його психологічна природа залишається нез'ясованою» (1975, с. 190). Загальна оцінка цих тестів виражається у визнанні того, що усі вони вимірюють рівень досягнутої суб'єктом технічної поінформованості, знань в області техніки, накопиченого досвіду роботи з технічним устаткуванням і пристосуваннями.

З серії тестів на визначення фахових здібностей найбільше часто застосовуються тести так називаних конторських здібностей, завдання з цих тестів включені в дуже багато батарей тестів загальних і спеціальних здібностей. При розробці цих тестів дослідники виходили з того, що в роботі чиновника необхідні акуратність, висока швидкість сприйняття інформації, гарна промова, інформованість у своїй області, ретельність. Тому вони включають у тести різноманітні завдання на діагностику цих якостей.

Тести жадають від випробуваних уміння швидко читати числовий і словесний матеріал, розташовувати визначений матеріал за абеткою, кодировать і класифікувати його. Діагностуються також рівень загальної поінформованості випробуваних, знання ними ділової термінології, письменність, почуття мови.

На думку ряду авторів, найбільше валідним щодо успішності канцелярської роботи є тест на швидкість сприйняття інформації. Прикладом є Мінесотський конторський тест. Він складається з двох субтестів: порівняння чисел і порівняння слів. У першому випадку випробуваному пропонуються 200 пар чисел, що можуть включати від 3 до 12 цифр, із проханням відзначити цілком однакові пари, наприклад:

66273894 ________66273894

527384578_________527384578

В другому субтесті аналогічне завдання виконується на вербальному матеріалі.

Підраховуються швидкість виконання тест і кількість помилок. Коефіцієнт надійності знаходиться в межах 0,70-0,80. При установленні валидности отримані задовільні кореляції між показниками по тесту й оцінками експертів.

Описані вище методи діагностики спеціальних здібностей застосовуються, як правило, у комплексі з іншими тестами. Частіше усього вони об'єднуються в батареї тестів.

Існують батарея тестів для діагностики цілком визначених фахових здібностей і батареї тестів загальних і різноманітних здібностей, найбільше відомими з який є ОАТ і ОАТВ. Перша з цих батарей тестів створювалася для потреб середньої школи і знайшла застосування у виявленні фахової орієнтації учнівських. За задумом її перших творців, вона повинна була включати вимір таких якостей, що мають значення для продовження утворення у вищій школі. ОАТ містить у собі вісім тестів.

1. Словесне мислення. Завдання пропонуються у виді подвійних аналогій. Від випробуваного потрібно заповнити пропускання слів у пропозиції, обравши потрібні слова, наприклад:

.... увечері, а сніданок ... .