Психологізація навчального процесу на уроках математики, Детальна інформація

1. Сергій Л. (7 клас) Питання: “Чому кути 1 і 2 не можна назвати

суміжними?”.

Відповідь: виконаємо підведення під поняття

1 це кути +

2 у яких одна

сторона спільна +

а дві інші допов-

няльні півпрямі -

2. Олександр С. (7 клас, все той же)

Питання: “А чи можна зобразити на прямій дві сусідні точки?” “Які точки називаються сусідніми?” (Л.М.) “Ті, що торкаються “бочками”. “А що називається бочком точки? З яких елементів складається точка?” (Л.М.)

Відповідь: теорема Вейерштраса (ВНЗ)



2,5 2 < 2,5<3

2<2,1<2,5

2 3 2<2,01<2,1

2<2,001<2,01 і т.д.

3. Катя Л. (7 клас) Питання: “А чи можна вважати число 15 числовим виразом. Означення в підручнику мені здається недостатньо переконливим”.

4. Катя Д. (7 клас) Питання: “25 (3а)10-n - це одночлен?

Відповідь: ні.

+

+

+

?

5. Наташа К. (8 клас) Питання: “х=а 10n, 1< a<10, n- ціле число. А якщо а буде від‘ємним, то як записати число у стандартному вигляді? У підручнику відповіді на це питання немає”.

Як бачимо, з наведених прикладів, психічно розвинену дитину характеризує наявність творчої уяви. Щоб розвивати і одночасно діагностувати її, можна запропонувати учням пояснити значення абсолютно незнайомого для них поняття. Так, наприклад, учні гімназії на прохання описати асоціативний образ, що виник в їхній уяві після сприймання слова “тріедр”, записаного на дошці, просто засипали мене найрізноманітнішими варіантами, серед яких навіть зустрічалися і близькі до справжнього його змісту:

геометрична фігура, можливо названа на честь якогось римського вченого;

слово з шести букв;

має відношення до трикутника, можливо це одна зі складових його;

це може мати відношення до музики (міні-оркестр з певною групою інструментів);

якесь поняття з фізики чи геометрії;