Лексика, Детальна інформація

За останні десятиліття були створені десятки словників різного типу. Практичне значення серед давнішніх словників і в наш час зберігають насамперед «Російсько-український словник» 1948 р. (останнє видання — 1961 р.) за редакцією М.(Я. Калиновича і кілька останніх видань «Орфографічного словника І. М. Кириченка.

Користування словниками різних типів не тільки підвищує грамотність і знання мови, а й розширює кругозір людини, підносить загальний рівень її культури. Видатний український поет і вчений М. Т. Рильський так писав з цього приводу:

Не бійтесь заглядати у словник:

Це пишний яр, а не сумне провалля;

Збирайте, як розумний садівник,

Достиглий овоч у Грінченка й Даля.

2. ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Найважливіше місце серед словників різного типу посідає тлумачний «Словник української мови» в одинадцяти томах, упорядкований Інститутом мовознавства Академії наук УРСР. Цей словник протягом 1971—1980 рр. побачив світ у видавництві «Наукова думка». Словник містить близько 135 тис. слів. Тлумачним цей словник називають у зв'язку з тим, що кожне слово, вміщене в ньому, має відповідне пояснення свого значення або значень. Наприклад: кілок — 1. Груба палиця (іноді — жердина), загострена з одного кінця; паля, гострокіл. 2. Дерев'яний стрижень, закріплений у чому-небудь для вішання одягу тощо; вішалка.

Але словник не обмежується тільки тлумаченням основних значень слова. Дуже часто він подає також різноманітні відтінки того самого значення. Наприклад, слово кільце має багато значень, а серед них два головні: «1. Предмет (найчастіше з металу), який має форму кола. 2 Те, що має вигляд такого предмета». Але це друге значення в свою чергу поділено на кілька таких важливих відтінків: «Коло, обвід. Велике кільце московського метро; Кінцевий пункт трамвайного й тролейбусного маршрутів, із поворотним кругом, а також кінець автобусного маршруту, де автобус робить розворот, щоб їхати назад; те, що замкнене круговою лінією чого-небудь; оточення».

Дуже часто словник не обмежується описовим тлумаченням значень слів, а додає також синонімічні слова. Наприклад, кілок у першому значенні це ще й «паля, гострокіл», а в другому значенні — «вішалка». Слово кільце в тому значенні, в якому воно вживається у виразі «вороже кільце», ще й «оточення». Лихий — ще й «сердитий, лютий», могутній — «сильний, пишний, буйний, міцний тощо», в залежності від значень слова могутній та їх відтінків. У цьому легко переконається кожен, хто розкриє на відповідній сторінці четвертий том «Словника української мови». Інколи в словнику поряд із описовим тлумаченням подаються антоніми: «добрий... протилежне лихий, поганий».

У «Словнику української мови» широко наводиться також фразеологія. Наприклад, до різних значень слова голова подано: «Братися (хапатися) за голову. Підводити голову. Не вкладається в голові. Мати голову на плечах. Сам собі голова тощо (всього близько 50 зворотів); до різних значень слова добрий — Добра душа. Добре серце. Люди доброї волі та ін. (всього близько 20 зворотів).

Уживання слів і фразеологізмів у різних значеннях проілюстровано в словнику цитатами з творів художньої літератури, газет, журналів, підручників, наукових видань тощо. Наприклад: довгокрилий. З довгими крилами. Жалібно заскиглила довгокрила чайка. (Петро Панч.) космонавт. Той, хто літає в космічний простір; астронавт. Перший в історії космонавт майор Юрій Гагарін... розповів про себе і про свій видатний політ у космічний простір. (Рад. Укр., 14.IV 1961, 1.) кристалізація. 1. Перехід речовини з газоподібного, рідкого або твердого (аморфного) стану в кристалічний. При кристалізації чистого металу або сплаву спочатку виникає безліч зародків кристалів, які швидко ростуть, тиснучи один одного. (Хімія, № 10, 1956, 12.) Цитати-ілюстрації, таким чином, підтверджують наявність слова або звороту в мові, конкретизують їх значення і відтінки значень, розкривають сферу найчастішого їх вживання, характер зв'язків з іншими словами тощо. Вміщення кількох сотень тисяч цитат з кращих літературних творів робить «Словник української мови» не тільки довідковою і навчальною, а й цікавою для читання книгою.

Безпосередньо вказують на сферу поширення слова, на його емоційне забарвлення або на інші особливості його вживання так звані словникові ремарки. В «Словнику української мови» використовується близько 200 таких позначок. Вказується, наприклад, що певне слово належить до певної галузі науки, техніки, мистецтва, до деяких специфічних сфер людської діяльності (бухгалтерія, військова справа, мисливство, спорт, торгівля тощо). На емоційне забарвлення слова вказують позначки: жартівливе, іронічне, пестливе, зневажливе, вульгарне, урочисте, фамільярне, лайливе та ін. Зазначається приналежність слова насамперед до розмовної мови або, навпаки, вказується на його книжний характер. Відповідними ремарками позначено застарілі, діалектні, поетичні і народнопоетичні слова. Дуже важливою є вказівка на рідке або обмежене вживання слова, наприклад, прислівник днями справді трапляється в мові нечасто (звичайно вживають зворот цими днями). Велике значення мають також граматичні ремарки. Треба тільки мати на увазі, що ремарки в словнику наводяться скорочено, а тому в разі потреби необхідно заглядати до відповідного списку цих скорочень.

Всі слова в словнику подано з наголосами, а їх написання відповідає нормам сучасного правопису. Таким чином, кожен, хто вміє користуватися тлумачним словником, тобто добре розуміє його побудову, завжди зможе дістати в ньому потрібну довідку про будь-яке слово.

3. ПЕРЕКЛАДНІ СЛОВНИКИ

А Лексичні й фразеологічні багатства української мови зібрані також у перекладних словниках, насамперед в «Українсько-російському словнику» в шести томах (К., 1953 —1963) і в «Російсько-українському словнику» в трьох томах (К., 1968). Ці словники забезпечують найважливішу ділянку нашого мовного життя, яке відбувається в умовах паралельного використання як української, так і російської мов.

«Українсько-російський словник» 1953 —1963 рр. зібрав основні лексичні багатства сучасної української літературної мови: він містить понад 120 тис. слів. Словник допомагає при читанні української літератури від І. Котляревського до наших днів і є надійним довідником перекладача. Але цей словник має і ширше значення. Він сприяє закріпленню норм української літературної мови, відображає близькість української та російської мов, допомагає засвоїти лексичні багатства російської мови, які широко в ньому представлені. «Українсько-російський словник» у шести томах багато в чому подібний до тлумачного «Словника української мови». В ньому також дуже докладно розкриваються значення українських слів, хоч, звичайно, за допомогою перекладу їх російськими словами-відповідниками, а не шляхом тлумачення. В словнику наводяться граматичні форми слів, застосовуються різноманітні ремарки, подано велику кількість цитат-ілюстрацій і фразеологічних зворотів. Ось приклади перекладу слів в «Українсько-росій-ському словнику »:

льох, -ху 1) пбгреб; (в доме под перейм зтажом, ниже уровня земли — еще) подвал (Ключниця немов догадалась, винесла з льоху два кошики яблук і всіх частувала. (Коцюб.);

2) (естественное укрьітие) пещера [Дідона ж мала раз роботу, як з ним побігла на охоту Та грілі загнав їх в темний льох. (Котл.)]; 3) (под большим зданием — преим. в старину) подземелье [Аж кишить Невольника у Сіракузах В льохах і тюрмах. (Шевч.)].

хвалитися, -люся, -лишся, разг. 1) хвалиться (разг.), похваляться (разг.); хвастаться; разг. хвастать [— Хвались, хвались, Андрійку, каліцтвом, комусь воно дуже потрібне,— шипіла Маланка. (Коцюб.); Надбаннями хвались, здобутими учора, Та йди щодня вперед, не зупиняй ходи! (Ус.)]; не ~ лйся, йдучи на бій см. бій 1; не ~ лйсь згинаючись, а ~ лись випрямляючись погов. скажєшь гоп, как перескочить или не хвались оттьездом, а хвались приездом или не хвались в пир йдучи, а из пйра [Гаврик: Отже, я певен, що ти мене, Насте, не перетанцюєш. Настя: Не хвались, згинаючись, а хвались випрямляючись (Кроп.)]; 2) (сообщать) говорить; рассказывать [Христя вподобала Мотрю. «Вона така добра, така добра, як рідна хати!» — хвалиться чоловікові. (Мири,); — Ой, гарно на буряках! — хвалиться Василина дівчатам. (Н.-Лев.); — Мартусю! Що ж ми тепер будемо з книжкою робити? — зашептала я, тремтячи уся.— Цитьте! Нікому не хваліться, як будуть-питати,— витираючи сльози, швидко проказала вона. (Мирн.)];

3) (угрожать) хвалиться; разг. похваляться [Він лаявся, хвалився, що всіх їх знищить, всім їм оддячить. (Мирн.)].

Для потреб широкого кола читачів і школи на основі цього шеститомного словника укладено однотомний «Українсько-російський словник» (К.: Наукова думка; останнє, шосте, видання — 1984 р.). Шеститомний словник використовувався і надалі використовується при упорядкуванні також усіх інших сучасних словників.

У 1968 р. Інститут мовознавства АН УРСР уклав «Російсько-український словник» у трьох томах, який своїм обсягом і загальним рівнем опрацювання лексики обох мов перевершив усі попередні праці цього типу. Подавши близько 120 тис. російських слів і багато фразеологізмів, цей словник навів до них близько 400 тис. українських відповідників (у зв'язку з багатозначністю російських слів і зворотів, а також завдяки широкому наведенню синонімів). Широко представлена в словнику, крім загальновживаної лексики, філософська, юридична, економічна і взагалі суспільно-політична термінологія, найбільш поширена термінологія природничих наук, специфічна лексика окремих галузей людської діяльності З метою скорочення обсягу словника до нього не введено цитат-ілюстрацій, але велика кількість ілюстративних прикладів наводиться поряд з фразеологічними зворотами. Докладні пояснювальні позначки та інші ремарки, що характеризують як російські, так і українські слова, значно полегшують практичне користування словником. Ось приклади перекладу слів у «Російсько-українському словнику» 1968 р.:

длина 1. довжина; Л-ною в знач, нареч. завдовжки; в ,-^ну в знач, нареч. завдовжки; (вдоль) уздовж, удовж, удовжки, уподовж; во всю Л-ну на всю довжину; 2. (продолжитель-ность) тривалість, -лості, довжина; ~на рабочего дня тривалість робочого дня.

запрашивать, запросить 1. (делать запрос) запитувати,

-тую, -туєш, запитати; 2. (цепу) правити, -влю, -виш і заправляти, заправити; (пргувеличенно дальшую разг.—еще) гилити, -лю, -лиш, загилити; 3. (зазивать) п р о с т. запрошувати, -шую, -шуєш, запросити, -прошу, -просиш, запрохувати,

-прохую, -прбхуєпі, запрохати; 4. (сов.: начать просить) почати (-чну, -чнеш) просити.

крутой крутий; (обривистий — еще) стрімкий, стрімчастий; (суровий, строгий — еще) суворий; -ой берег крутий (стрімкий, стрімчастий) берег; -ая каша крута (густа) каша; -не мерн круті (суворі) заходи; -би кипяток окріп, -ропу; -ая переміна крута (раптова), зміна (переміна).

Таким чином, і цей словник наводить, як бачимо, в своїй українській частині граматичні форми іменників та дієслів.

Для потреб середньої школи видано менший обсягом однотомний «Русско-украинский словарь» Д. І. Ганича, І. С. Олійника (К.: Радянська школа; останнє третє видання — 1976 р.). Цей словник містить у своїй російській частині понад ЗО тис. загальновживаних слів і термінів, що використовуються в підручниках з різних дисциплін шкільної програми. У зв'язку з своїм призначенням цей словник подає значно більше граматичних форм слів, показує чергування приголосних при відмінюванні тощо. Цей словник має бути постійним посібником у заняттях з мови в середній школі.