Молодь і державна мова, Детальна інформація

Реферат з мовознавства на тему:

Молодь і державна мова





“Молодь і державна мова!" Гучніше! !Ну як? Ви відчули ту силу, те почуття поваги? Відчули? Я знаю напевне, що відчули!

Але чому, коли запитуєш І себе, скільки років цій красуні, чи дадуть мені нарешті зарплату} за три останні місяці, воно звучить якось побутово, якось сіро, хоч ці питання далеко актуальніші для народу, хоч вони містять в собі далеко більше реальності, ніж інші.

Чому, коли ти кажеш гучно та гордо: "Це моє покоління, це моя мова!", — то в тебе починає співати душа? Чому? Тому, що тут з йшлися дві стихії'. Молодь і мова. Хіба може бути щось сильніше? Так ось, щоб зрозуміти зв'язок молоді і державної мови, треба спочатку зрозуміти, що таке мова і що таке молодь.

Молодь — це хвиля! Хвиля, яка йде. Хвиля, якій підвладне все, яку неможливо зупинити, вставити в будь-які рамки, яка заполонила вулиці міста, яка розправляє свої могутні крила, це хвиля, яка є вічно.

Молодь — це сила! Сила, яка відсторонює всіх, хто стає їй на заваді! Сила, яка приходить тобі на допомогу, щоб ти встав та полетів з нею до зірок. Сила, яка була, є і буде.

А що таке мова? Мова — це все! Мова — це душа. Моя душа, Твоя душа. Душа всієї країни! Мова — це полум'я. Полум'я наших сердець! Полум'я, яке гріє вірних та спопеляє ворогів. Полум'я, яке горітиме, скільки б його не гасити! Полум'я, яке вже тисячоліття світить нам у пітьмі! Тож хіба можна розірвати молодь і мову? Мова — це корені. А молодь — це плід! Але іноді плоди забувають про свої корені, від чого стає дуже гірко... Слова тут зайві. Треба дивитись правді в очі. А правда каже, що тепер в Україні серед молодих людей десь лише 40% від 100% спілкуються державною мовою.

Ой країно ти моя, Україно! Що за лихо косить тебе? Що за чуми? Хто винен у твоїх негараздах? Як тебе відродити, зберегти?

Чому нікому не спаде на думку почати з себе? Так! Почати налагоджувати становище в країні з себе. Стежити за собою в усьому. А про державну мову я взагалі мовчу! Хіба ж нам мати не казала, що мова людини — це дзеркало її культури, її народу і країни? Коли ви востаннє спілкувалися державною мовою? Звичайно, в школі, в інституті або на роботі. Та лише по три-чотири речення в день. 1 це все? І це наша культура?

Скажіть відверто, чи не соромно вам! Звичайно, ви можете сказати мені: "Ось розумник знайшовся!!! Ну, якщо ти такий розумний, то скажи, коли, нарешті, встане з колін Матір-Україна наша?"

А тоді, коли наша рідна державна мова і молодь зіллються в одне! Хіба ж ви ще не зрозуміли, що молодь не може жити без рідної мови, як не може існувати на білому світі і мова без молоді.

Хіба ж ви досі не зрозуміли цього?..

Мова— це Не просто набір звуків для передачі інформації. Мова — це бурхлива ріка, що увібрала в себе струмочки з усіх діалектів нашої України, усю душу нашого народу, його красу і розум.

Від мови, що звучіть в інформаційному просторі нашої державі, від мовного стилю людей, що заволодівають умами української молоді, залежить успішний розвиток нашої країни. На сучасному витку історії людства стають атавізмом війни із застосуванням ядерної чи вогнепальної зброї. Щоб підкорити народ, зовсім не обов'язково його винищувати, набагато легше його зомбувати, перетворивши високоінтелектуальну і духовну розвинену націю на споживача ерзац-товарів, ерзад-думок, ерзац-культури.

Можливо, хтось мені заперечить, мовляв, не треба ліпити образу ворога там. де його немає, де відбувається процес взаємозбагачення культур, обмін інформацією, загальнолюдські цивілізаційні процеси.

Так, ми рухаємося до гурту розвинених держав, хочемо увійти1 у світову спільноту. Але світу не потрібна така досить поганенька копія ФРН чи Швеції, йому потрібна Україна з її самобутньою красою, красою п людей і красою їхньої мови. Йому потрібні наші Шевченки і Кондратюки, Всрнадські і Довженки.

Погляньмо, хто ж промовляє з телевізорів, радіоприймачів, розповідає про "нашу житуху " і "жизнь звезд" на сторінках молодіжної преси.

Поглянемо, як це віИ робить, який його мовний стиль — сукупність ідейно-художніх особливостей, визначальних рис торгівців інформацією.

90% усіх молодіжних програм — музичні, програми іншої тематики, якщо й передаються, то вони як правило насичені музикою.

Отож, вмикаємо СТБ. З самісінького ранку Цілим громом своїх програм нас тішить "БІЗ-ТВ": "БІЗ хмарний ранок", "БІЗ перечні хіти",

Людина створила культуру, а культури — людину. Людина реалізується в культурі думки, культурі праці й культурі мови Культура — це не тільки все те, що створено руками й розумом люди ш, а й вироблений віками спосіб суспільної поведінки, що відбивається в народних звичаях, віруваннях, у ставленні один до одного, до праці, до мови. Належачи до певного суспільства, індивідуум зі своєю появою на світ органічно входить у вироблену його співвітчизниками культуру, стає її користувачем і носієм. Чим міцніші зв'язки людний з культурою народу, тим більшого можна сподіватися від неї $1к від громадянина, патріота і свідомого творця матеріальних і духовних благ. Духовна культура міцними, хоч і невидимими нитками пов’язана з матеріальною культурою. Тому-то наше суспільство, пробудившись від довгого інтелектуального сну і приступивши до морального самоочищення, побачило ті болячки, які багато років прикривалися бадьорими лозунгами і закликами. Не пройшла повз увагу суспільства і мовна проблема.

Мова не тільки засіб спілкування, а й природний резервуар інформації про світ, насамперед про свій народ. Суспільство завжди дбає про те, щоб його члени користувалися мовою не лише спонтанно, не тільки як даним від природи даром, а свідомо, як знаряддям найактивнішого розкриття своєї особистості: мовний досвід індивідуума невіддільний від опори на літературну мову як акумулятор людських знань.

Мовна культура — це надійна опора у вираженні незалежності думки, розвиненості людських почуттів, у вихованні діяльного. справжнього патріотизму. Свідоме ставлення до слова, шліфування мовного стилю пов'язане насамперед із проникненням у лексичні скарби мови. І дбати про культуру мови сьогодні означає не тільки володіти нормами літературної мови, а й розширювати сфери застосування української мови. Мовне виховання невіддільне від виховання національної самосвідомості. Тут багато важить художньо-поетичний образ рідного слова, втілений у конкретних мовних знаках української культури.

Культура мови починається з самоусвідомлення мовної особистості. Вона зароджується і: розвивається там, де носіям національної літературної мови не байдуже, як вони говорять і пишуть, як сприймається їхня мова в різних суспільних середовищах:, а також у контексті інших мов. Але є певні "відхилення" в розвитку літературної мови, позитивні і негативні водночас. Одним із таких відхилень є молодіжний сленг— такі молодіжні, жаргонні слова та вирази, яких нема в жодному словнику і які характерні для людей певних професій. Але зараз сленг став типовим явищем, його використовують майже всі люди планети.

З одного боку, це, негативне явище, бо воно "засмічує" літературну мову. Мова стає грубою, погано сприймається, робиться чужою і не дуже зрозумілою для оточення но сприймається. Але й без сленгу неможливо: його використовує; в розмовах майже вся молодь. Ми вважаємо, що цими словами нам яскравіше вдається висловити свої думки, емоції, почуття.

Досить часто доводиться бачити в транспорті групу молодих людей, які, жваво спілкуючись вживають у розмові хитромудрі, незрозумілі, а буває, й жахливі слова. Молоде покоління стає дедалі не зрозумілішим, як, власне, і комп’ютери, за якими воно так полюбляє просиджувати. Поняття. Що їх використовують комп'ютерні маніяки" у спілкуванні, важкі для; розуміння І логічного пояснення, І не дивно. Це особливий комп'ютерний сленг (усталена мова комп'ютерного світу), так само різноманітний, як і заплутаний. Комп'ютерами і "комп'ютерною мовою" користуються на( сьогодні 52 мільйони людей. Наведений нижче словничок пропонує вашій увазі лише ключові слова і, сподіваюся, допоможе Вам зберегти рівновагу і віру в себе й просто зрозуміти, про що ж усе-таки розмовляють ці "ненормальні".